Справа №22-7450/2006
Категорія - 21_______
Суддя 1- інстанції- Зайченко С.В. Доповідач- Єлгазіна Л.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2006 року Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді- Єлгазіної Л.П. Суддів- Сукманової Н.В., Кіянової С.В. При секретарі- Писаревій Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м.Горлівки рішення Центральні - Міського районного" суду м. Горлівки Донецької обл..від 16 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл.. „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров,я "
ВСТАНОВИВ:
до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл., на рішення Центрально - Міського районного суду м.Горлівки Донецької обл. .від 16.06.2006 року, в якій просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст..34, 28 , 21 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."
На їхню думку Законом України „ Про державний бюджет України на 2006рік" зупинена дія ст.21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди.
Судом порушені ст. 10,213 ЦПК України -бо не були з"ясовані всі обставини по справі, суд не обґрунтував у рішенні докази.
Рішенням суду від 16.06.2006року - позов гр. ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тисяч гривень/десять тисяч/
Заслухавши суддю- доповідача., пояснення представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог процесуального та матеріального закону; перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .
Судом встановлено , що ОСОБА_1 працював на вугільних підприємствах тривалий час - 20 років в несприятливих умовах, і при виконанні трудових обов,язків отримав професійне захворювання : 21.11.2001 року - пневмоконіоз . Позивачу вперше 2.11.001 року відповідно до висновку МСЕК встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - пневмоконіоз та третя група інвалідності. При переосвідченні 04.06.2004р. йому встановлено 35% втрати професійної працездатності по вказаному професійному захворюванню та 25% по вібраційній хворобі повторно по професійному захворюванню - вібраційна хвороба, яка встановлена позивачу у 1997р., а по сукупності професійних захворювань - 60% з 18.04.04р. бестроково.
В зв,язку із встановленим професійним захворюванням та втратою працездатності, йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 66000 гр., бо постійно відчуває фізичну біль , порушився сон, переслідує постійний головний біль, кашель, задишка, чим порушені його нормальні життєві зв"язки.
Професійне захворювання, яке сталося з позивачем , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону - є страховим випадком , з настанням якого відповідно до п. „є" п.1 .ч.1 ст. 21 Закону зобов"язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, полягає в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з; - оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки.актом розслідування професійного захворювання , довідкою МСЕК , витягами з історії хвороби.
Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв"язку із професійним захворюванням у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" -виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі ст..23 , 1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом. Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність. Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.З ст.34 Закону ,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов"язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст» 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Апеляційний суд вважає, що визначена судом першої інстанції сума -10 000 гривень у відшкодування позивачу моральної шкоди, є достаньою і відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача. При визначенні суми моральної шкоди апеляційний суд бере до уваги глибину фізичних та моральних страждань у„зв,язку з отриманим професійним захворюванням, ураженням життєво - важливих органів. ідповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди /, п.е п. 1 ч. 1 ст21, ч.З ст.28 ч.З ст.34 „Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності." Але правовідносини по даній справі виникли до вступу вказаного закону, і зміни до Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату .працездатності"- не внесені
Відповідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судова колегія вважає, що вказані доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, бо суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесцального итправа. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни. Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 309, 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Центрально -Міському районі м.Горлівки Донецької обл..- відхилити. Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл..від 16 червня 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді