АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року грудня місяця 21 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.
Суддів : Куриленка О.С.,
Сокола В.С.,
з участю секретаря
судового засідання:
Антипова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_5, третя особа – Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у сумі 2694 гривні 87 копійок, а також судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» є постачальником теплової енергії у м. Сімферополі. Відповідачка є споживачем теплової енергії, однак надані позивачем послуги за спожиту теплову енергію сплачує не в повному обсязі, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в сумі позову.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість у розмірі 2694 гривні 87 копійок, а також витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_5 у дохід держави витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 51 гривні.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості з оплати послуг постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання за період з 01 червня 1998 року по 01 грудня 2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка в порушення вимог статей 68, 162 Житлового кодексу України не оплачувала послуги в установлені строки, у зв’язку з чим утворилася заборгованість на суму позову.
По суті рішення суду першої інстанції є правильним, відповідає закону, який регулює спірні правовідносини, однак висновки місцевого суду щодо розміру суми, яка підлягає стягненню, не відповідають встановленим по справі обставинам.
Відповідно до частини першої статті 68 Житлового кодексу України, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка проживає в квартирі АДРЕСА_1.
Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Сімферополі.
Згідно із наявними у справі довідками про розрахунки за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 червня 1998 року по 01 грудня 2009 року ОСОБА_5 згідно особистого рахунку НОМЕР_1 нарахована заборгованість у сумі 2 694 гривні 87 копійок (арк. справи 4, 69-72).
При такому положенні висновки суду про порушення права позивача є обґрунтованими.
З огляду на підстави щодо зміни рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.
Відповідно до положень статті 257, частини третьої статті 267, частини першої статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
В запереченнях на позов відповідачка наполягала на застосуванні позовної давності, але суд першої інстанції безпідставно не взяв їх до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що нараховані підприємством грошові кошти за надані послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_5 почала сплачувати з червня 2002 року та продовжувала здійснювати частково оплату за кожний місяць поточного періоду, а не в рахунок боргу минулого періоду (арк. справи 4, 70).
Стягуючи з ОСОБА_5 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 червня 1998 року по 01 грудня 2009 року, суд першої інстанції на зазначені обставини та вимоги закону уваги не звернув, та не врахував, що стягнення заборгованості обмежується трирічним строком з застосуванням правил переривання перебігу строку позовної давності.
Оскільки помилки у рішенні суду першої інстанції стосуються суми, яка підлягає стягненню, при такому положенні, рішення суду підлягає зміні в частині визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», виходячи з розрахунку початок якого співпадає з червнем 2002 року .
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції з таких мотивів.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Отже, відповідачка вправі здійснити самозахист права на отримання якісної послуги у спосіб, встановлений законом.
Додані до апеляційної скарги акти щодо встановлення фактів неякісного надання послуг до квартири АДРЕСА_1, в якій проживає відповідачка, складені інженерами житлово-експлуатаційної дільниці № 2 (арк. справи 49-53), не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів недотримання відповідачкою порядку (процедури), передбаченого статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», щодо оформлення претензій споживача послуг до виконавця, яким є Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» (арк. справи 57).
Посилання в апеляційній скарзі про те, що договір між ОСОБА_5 та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» не укладався, відповідачка зверталась із заявою про відмову від послуг із теплопостачання, що підтверджується доданою до апеляційної скарги заявою ОСОБА_5, отриману Київською районною радою м. Сімферополя 22 липня 2009 року, про відключення від відповідних мереж гарячого водопостачання (арк. справи 48), не можуть бути визнані обґрунтованими.
Пункти 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 вказують на те, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, і здійснюється в разі коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинків та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування, реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Таким чином, реалізацію відмови споживача від названих послуг, пов’язано також з дотриманням відповідного, визначеного законодавством, порядку.
Судом обґрунтовано встановлено, що договірні відносини між сторонами про користування тепловою енергією фактично існують, оскільки Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» такі послуги в належну ОСОБА_5 квартиру надає, а вона користується ними.
При такому положенні, виходячи з приписів законодавства, яке регулює спірні правовідносини, споживач зобов’язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг та письмова відмова від надання відповідних послуг самі по собі не можуть бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, 307, пунктами 3, 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року змінити.
Позовну заяву Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_5, третя особа – Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість у розмірі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) гривні 80 копійок, а також витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень, а всього у сумі 1854 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят чотири) гривні 80 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривні.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
О. Куриленко В. Сіротюк В. Сокол