АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді : Сіротюка В.Г.
Суддів : Сокола В.С.,
М’ясоєдової Т.М.,
з участю секретаря : Антипова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_5 11 серпня 2010 року звернувся до суду з позовом до Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування наказу № 98-АДМ від 13 липня 2010 року, посилаючись на те, що названим наказом на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов’язків.
Вказував, що відповідно до мотивувальної частини цього наказу визначено, що невиконання службових обов’язків проявилося у допущенні ним низки помилок під час заповнення Республіканською медико-соціальною експертною комісією № 3 деяких актів огляду хворих, що на думку авторів наказу є неналежним виконанням вимог пунктів 4.3., 4.10. посадової інструкції лікаря-хірурга Республіканської медико-соціальної експертної комісії № 3.
Вважає вказаний наказ протиправним та таким, що суперечить трудовому законодавству.
Крім того позивач зазначає, що з кінця 2009 року з боку адміністрації Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» він піддається постійній зневазі та упередженому відношенню до його особистості.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Суд першої інстанції визнав встановленим, що наказом Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» № 98-АДМ від 13 липня 2010 року до позивача, який є лікарем-хірургом цієї медичної установи, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх функціональних обов’язків, а саме порушення пунктів 4.3., 4.10. посадової інструкції лікаря-хірурга Республіканської медико-соціальної експертної комісії № 3.
Порушенням положень цієї Інструкції стали неналежні якість проведення експертизи, оформлення медичних документів та заповнення актів огляду на медично-соціальній експертній комісії.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани був обґрунтовано виданий на підставі Кодексу законів про працю України.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та закону, який регулює спірні правовідносини.
Приписи статті 147 Кодексу законів про працю України встановлюють, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана; звільнення.
Зміст та направленість вказаної норми закону вказує, що порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Такий моральний осуд має на меті примусити працівника належно виконувати трудові обов’язки.
Письмові докази, наявні в цивільній справі, свідчать про те, що позивач працює в установі відповідача з 01 лютого 2007 року на посаді лікаря-хірурга Республіканської медико-соціальної експертної комісії № 3, зокрема, з функцією участі в проведенні медико-соціальної експертизи, є членом колегіального органу – медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до Положень про медико-соціальну експертизу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, які колегіально приймають рішення щодо хворих, що досягли повноліття, потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідів з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причин, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, тобто ці повноваження здійснюються у формі колегіальної діяльності і породжують відповідні юридичні наслідки.
Пунктами 19, 21, 25 Положень про медико-соціальну експертизу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 та пунктами 10, 14 Стандарту організації, структури та функціонування міських, районних, міжрайонних медико-соціальних експертних комісій загального профілю, затверджених начальником Управління медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 2000 року встановлено, що медико-соціальні експертні комісії проводять засідання тільки у повному складі та приймають рішення після колегіального обговорення результатів огляду. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою; у разі коли голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, їх думка зазначається в акті огляду комісії, який подається у триденний строк Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, що приймає відповідне рішення; голова або члени комісії, винні у прийнятті неправильного рішення і незаконній видачі документів про інвалідність, несуть відповідальність згідно із законодавством (арк. справи 49, 85).
З огляду на правила пунктів 24, 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 презюмується, що названі рішення медико-соціальної експертної комісії, які не скасовані, є законними, обґрунтованими та постановленими за належної, визначеної законодавством, процедури.
Абзацом 2 пункту 4 Посадової інструкції голови МСЕК, затвердженої начальником Головного управління медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 1997 року визначено, що голова МСЕК несе персональну відповідальність за всю діяльність комісії, якість ведення усієї необхідної документації, достовірність мед-експертних рішень та показників діяльності МСЕК.
Матеріали справи не містять будь-яких даних щодо окремої думки членів комісії або її голови про незгоду з рішеннями МСЕК, а також прийняття неправильного рішення медико-соціальною експертною комісією і незаконної видачі документів про інвалідність по медичним справам, зазначеним у наказі Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» № 98-АДМ від 13 липня 2010 року внаслідок неналежного ведення, заповнення та оформлення медичних документів саме з вини лікаря-хірурга ОСОБА_5
Враховуючи зазначене, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості наказу Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» № 98-АДМ від 13 липня 2010 року та його відповідності вимогам статті 147 Кодексу законів про працю України, оскільки діяльність медико-соціальної експертної комісії є колегіальною діяльністю за наслідками якої приймається відповідне рішення, яке підписується головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою, а відтак застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно позивача, як члена медико-соціальної експертної комісії, являється безпідставним.
На зазначені обставини справи та вимоги закону, суд першої інстанції уваги не звернув.
Колегія суддів також не може не зазначити на те, що представник відповідача в письмових поясненнях на апеляційну скаргу не заперечував обставин про відсутність фактів, за спірний період, щодо скасування або якимось іншим чином визнання нелегітимними, прийнятих за участю позивача, рішень медико-соціальної експертної комісії.
Приписами пункту 3 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 3 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_5 до Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» № 98-АДМ від 13 липня 2010 року «Про винесення дисциплінарного стягнення за неналежне виконання своїх функціональних обов’язків».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Т. М’ясоєдова В. Сіротюк В. Сокол