Цивільна справа №2-932-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого – судді Макуха А.А.
при секретарях Лісовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, –
в с т а н о в и в :
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили стягнути на їх користь з відповідачки завдану їм матеріальну шкоду в розмірі 1624,00 гривень, з яких 1374,00 гривень безпосередні збитки завдані залиттям квартири та 250,00 гривень витрачених на проведення експертного дослідження, також просили стягнути по 5000,00 гривень завданої моральної шкоди на кожного, та відшкодувати сплачену позивачами суму судових витрат.
В обґрунтування позову зазначили, що 24 вересня 2007 року з вини відповідачки, що є власником квартири АДРЕСА_1, сталося залиття належної їм на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_2, яка розташована поверхом нижче, внаслідок чого позивачам спричинена значна матеріальна шкода, яка становить 1374,00 гривень.
Також позивачі зазначили, що для визначення розміру безпосередньо заподіяних залиттям квартир збитків, вони звернулися до Національного центру незалежних експертиз, експертом якого 28 вересня 2007 року було проведено огляд їхньої квартир АДРЕСА_2 в будинку АДРЕСА_2 та складено дефектну відомість, за проведення експертного дослідження вони сплатили 250,00 гривень.
Таким чином, позивачі зазнали матеріальних збитків внаслідок залиття їхньої квартири в розмірі 1624,00 гривень.
Крім того, позивачам заподіяно моральну шкоду, яка полягає у переживаннях та душевних стражданнях, спричинених усвідомленням того, що залиття їхньої квартири з вини відповідачки завдало матеріальних збитків, які вона відмовляється відшкодувати в добровільному порядку, також позивачі зазначили, що вони є особи похилого віку, мають ряд хвороб, зокрема ОСОБА_1 інвалід ІІ групи та має захворювання серця (ішемічна хвороба серця), потребують спокою, який було порушено залиттям квартири, а як наслідок пошкодження їхньої приватної власності, розмір завданої моральної шкоди у грошовому еквіваленті оцінюють кожний по 5000,00 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи № 3452/10-15 від 08.10.2010 року, додатково стягнувши з відповідачів на його користь витрати пов’язані з оплатою звіту НЦНЕ від 04.10.2007 року та судові витрати ( 59,50 грн.- судовий збір та 30 грн. – ІТЗ).
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, які беруть учать у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди не завдано з її вини.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації міста Києва 15 квітня 1999 року, квартира АДРЕСА_2 належить позивачам на праві спільної сумісної власності, в якій вони зареєстровані та проживають, про що свідчить довідка форми №3, видана ДЕЖ 909.
Також встановлено, що 24 вересня 2007 року сталося залиття належної позивачам вказаного вище квартири.
Наведене підтверджується актом ДЕЖ-909 КПУЖГ Солом’янського району міста Києва від 24 вересня 2007 року, згідно якого було встановлено та зафіксовано факт залиття, яке сталося в результаті пориву гнучкої підводки гарячого водопостачання до кухонної раковини у квартирі АДРЕСА_1, яку мешканці квартири встановили власноруч, хоча за проектом у будинку, передбачена жорстка підводка.
Відповідно до Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3452/10-15 від 08.10.2010 року встановлено, що внаслідок залиття, позивачам було заподіяно матеріальний збиток, розмір якого становить 3631 грн.
Згідно статті 189 Житлового кодексу України – особи, винні у порушенні правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, придомових територій, у порушенні правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, у безгосподарному їх утриманні, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно чинного законодавства.
Тобто за завдані збитки позивачам, відповідачка повинна нести відповідальність, а саме відшкодувати розмір завданих збитків.
Відповідно до вимог статті 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що шкоду було заподіяно позивачам з вини відповідачки, яка повинна нести відповідальність за заподіяну шкоду, а отже позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачам заподіяно моральну шкоду, яка полягає у переживаннях та душевних стражданнях, спричинених усвідомленням того, що залиття їхньої квартири, їхньої приватної власності з вини відповідачки завдало матеріальних збитків, які вона відмовляється відшкодувати в добровільному порядку, чим було порушено спокій позивачів, як осіб похилого віку, які мають ряд хвороб, зокрема ОСОБА_1 інвалід ІІ групи та має захворювання серця (ішемічна хвороба серця).
Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення), стану здоров’я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та визначає його у розмірі 2000,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідачки.
В решті позов в частині вимог про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Згідно статті 88 Цивільного процесуального кодексу України сплачені позивачами судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачів.
Керуючись статтею 1166, 1167 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 2002 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», статтями 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 3631 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої безпосередньо залиттям квартири, 250 гривень витрат за проведення експертного дослідження, 2000 гривень суму заподіяної моральної шкоди та суму сплачених судових витрат в розмірі 89 гривень 50 копійок, які складаються з оплаченого судового збору в сумі 59 гривень 50 копійок та 30 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
В решті позовних вимог – відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення .
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом’янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: