Справа №490/3598/24

Провадження №2/490/2219/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року                                                        м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді                                Чаричанського П.О.,

за участю секретаря                                Борисової Г.О.,

представника позивача                         ОСОБА_1 ,

відповідача                                         ОСОБА_2 ,

представника відповідача                         ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В позовній заяві зазначив, що на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.02.2012 року у справі №2-5874/11 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2012 до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист за вказаним рішенням знаходився на виконанні в Олександрівському відділі ДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

26.10.2017 державним виконавцем Олександрівського відділі ДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документу без виконання.

На підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 у справі № 2-5874/11 було видано дублікат виконавчого листа, за яким постановою державного виконавця від 25.12.2023 у ВП № 73660110 відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.02.2012 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

У подальшому розмір заборгованості по сплаті аліментів було перераховано та постановою державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.01.2024 у ВП №73660110 звернуто стягнення на доходи Позивача, встановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% ( 25% - поточні аліменти, 25%- на погашення боргу) доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 31.12.2024 складає 45062.19 грн.

Зазначає, що після призначення аліментів судовим рішенням від 03.02.2012 у справі № 2- 5874/11 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.06.2021 НОМЕР_1 , який наразі знаходиться на повному утриманні Позивача, оскільки його мати, ОСОБА_7 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьохрічного віку та не отримує доходи, що підтверджується довідкою ПАТ “Запоріжсталь” від 09.01.2024 №13/2000926.

Крім того, дружина Позивача - ОСОБА_7 (свідоцтво про шлюб від 10.08.2019 НОМЕР_2 ), не лише не отримує дохід та ще й потребує додаткових витрат на лікування та облаштування нормальних умов життя, оскільки є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №164488.

До того ж, на частковому утриманні Позивача перебуває і його матір ОСОБА_8 , яка є інвалідом 2 групи безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 та довідкою до акта огляду МСЕК АВ № 1026034.

Вказує, що не забезпечений власним житлом, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, пошук за РНОКПП: НОМЕР_4 .

Також зазначає, що проживає в однокімнатній квартирі, що належить його дружині, всі кошти, що були ним відкладені для поліпшення житлових умов були витрачені на погашення заборгованості по аліментам за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.02.2012 у справі № 2-5874/11.

Згідно із відповіддю на запит державного виконавця №186010966 від 25.12.2023 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів Позивачу належить лише один транспортний засіб легковий автомобіль марки BMW, 1992 року виробництва.

Зазначає, що з часу присудження аліментів за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.02.2012 у справі № 2-5874/11 з Позивача на утримання першої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінився сімейний стан Позивача, отже, змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, і з урахуванням вимог ст. 192 СК України, факт наявності у позивача другої дитини і присудження на її утримання аліментів є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.

В судове засідання ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просили відмовити в задоволені позову.

В своєму відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях зазначили, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю матір`ю – ОСОБА_2 , яка одноосібно (разом зі своїми батьками) забезпечує йому рівень життя, достатній для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Вона самостійно створювала належні умови для розвитку природних здібностей її сина, готувала його до самостійного життя та праці.

До 25.12.2023 ОСОБА_4 в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надавав, абсолютно не цікавився його життям, не приймав участь в його вихованні, не створював умов для отримання ним освіти, не виявляв інтересу до його внутрішнього світу.

Лише після пред`явлення ОСОБА_2 виконавчого листа до виконання в грудні 2023 року та починаючи з відкриттям виконавчого провадження ОСОБА_4 почав надавати кошти на утримання сина, при цьому майже одразу звернувся із даним позовом до суду – з метою зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання ОСОБА_9 .

Батько ОСОБА_4 не цікавиться навчанням сина, не відвідує навчальний заклад, жодного разу не був присутнім на батьківських зборах, не підтримує зв`язок з класним керівництвом. ОСОБА_9 професійно займається спортом, тренується в Миколаївській обласній асоціації рукопашного бою з 2013 року, став багаторазовим чемпіоном та призером в міжнародних змаганнях.

Оскільки дитина професійно займається спортом, це автоматично тягне за собою надзвичайно великі витрати: на участь у турнірах, професійних одяг, професійне спортивне спорядження, необхідне для тренувань та змагань.

У відзиві вказується, що належних та достовірних доказів на підтвердження того, який матеріальний стан був у нього на період стягнення аліментів та яким він є на час звернення до суду, - позивач не надав та не посилався на них в позовній заяві. Вказується що позивач взагалі не зазначає, які доходи він отримує, та як змінився його матеріальний стан з часу пред`явлення листа до виконання.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зміни розміру аліментів, позивач в позові, посилається на те, що на теперішній час в нього на утриманні окрім старшого сина ОСОБА_9 на утримання якого стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки доходу, знаходиться молодший син ОСОБА_10 , який народився після призначення аліментів за рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_11 є батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданого повторно /а.с.13/.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.02.2012 року у справі №2-5874/11 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2012 до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 у справі № 2-5874/11 було видано дублікат виконавчого листа, за яким постановою державного виконавця від 25.12.2023 у ВП № 73660110 відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.02.2012 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. /а.с. 14-17/.

Постановою Комунарського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.12.2023р. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття на підставі виконавчого листа №2-5874/11 виданого 03.11.2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва /а.с. 18/.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з громадянкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10.08.2019 року зареєстрували шлюб, про що Хортицьким районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у запорізькій області складено відповідний актовий запис №274, прізвище дружини після одруження – ОСОБА_13 /а.с. 27/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у Позивача народився син – ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 виданого 02.06.2021р., матір`ю дитини є ОСОБА_7 . /а.с. 26/.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України від 25.12.2023р. щодо зареєстрованих за ОСОБА_4 транспортних засобів – зареєстрований транспортний засіб BMW 520 н.з НОМЕР_6 ./а.с.37/.

Відповідно до довідки ОСОБА_4 присвоєно РНОКПП НОМЕР_4 /а.с. 12/.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.01.2024р. за фізичною особою РНОКПП якої - НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , право власності не зареєстровано /а.с. 38/.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Обґрунтовуючи позов в частині зменшення розміру аліментів, ОСОБА_4 посилався на те, що на його утриманні, окрім неповнолітнього сина ОСОБА_9 , перебуває неповнолітній син ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже після призначення аліментів сину ОСОБА_9 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва 03.02.2012 року.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного суду від 14.12.2022 року по справі №727/1599/22: Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, таким чином, враховуючи вимоги діючого законодавства, встановлені по справі обставини, суд доходить висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог про зміну розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до рішення Центрального районного суд м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, оскільки сімейне становище Позивача змінилося після призначення аліментів сину ОСОБА_9 , саме народженням іншої дитини ОСОБА_10 .

На переконання суду, такий розмір аліментів відповідатиме майновому становищу позивача та буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та з урахуванням того що згідно ст. 180 СК України на обох батьків покладається обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Посилання відповідача на те, що вона несе додаткові витрати на участь дитини у турнірах, професійний одяг, професійне спорядження, необхідне для тренувань та змагань, оскільки Артем професійно займається спортом не заслуговує на увагу, так як це є самостійною підставою для стягнення відповідних витрат згідно ст. 185 СК України.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 до  ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.02.2012 року у справі №2-5874/11 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня набрання рішенням законної сили по даній справі та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                        П.О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 17.09.2024 року.