ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/604/24Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С.

Провадження № 33/817/679/24 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 08.03.2024 року о 22 год. 46 хв. в с. Ладичин по вул. Василя Стуса, 2А керував автомобілем марки “Fiat Stilo” д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager 6810 та проїхати в найближчий заклад охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Кантелюк Томаш-Теодор Юрійович в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за п.1. ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у його діях.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого та незаконного висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Пояснює, що суд першої інстанції не врахував те, що ОСОБА_1 знаходився на значній відстані від транспортного засобу, який стояв ввімкнений та з включеним аварійним світловим сигналом.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів керування ОСОБА_1 вищевказаним авто.

Посилається на те, що поліцейський не повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та допустив його до керування транспортним засобом.

Зазначає, що постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 573393 від 08 березня 2024 року рішенням суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, було скасовано.

Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо пристроїв, якими здійснювалась відео фіксація.

Вказує, що запис звуку на частині відеофайлів є нечітким та перешкоджає чітко розібрати, що говорять поліцейські та особа, що притягується до адміністративної відповідальності.

Посилається на те, що відеозаписи є не безперервними.

Пояснює, що за цих обставин, оскільки у поліцейських були відсутні законні підстави ідентифікувати ОСОБА_1 , як водія, пропозиція останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння є незаконною, а обов`язку останнього щодо проходження огляду не було.

Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він не заперечував факту керування транспортним засобом на відеозаписі не слід брати до уваги.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

       Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича, який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.        

       Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

       Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення

серії ААД №451301 від 08.03.2024 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 08.03.2024 року о 22 год. 46 хв. в с. Ладичин по вул. Василя Стуса, 2А, автомобілем марки “Fiat Stilo”, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager 6810 та проїхати в найближчий заклад охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

Відповідно до рапорту поліцейського Васильківа М. від 08.03.2024 року- перебуваючи у добовому наряді 08.03.2024 року о 22:46 год. під час патрулювання в с. Ладичин по вул. Василя Стуса, 2А виявили т/з Фіат Стіло ДНЗ НОМЕР_1 , який порушив ПДР, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ не користувався ременем пасивної безпеки, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимогу пункту 2.3.В, 2.1.А ПДР України.

Вказано, що при спілкуванні із водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), після чого водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager 6810 від чого водій відмовився, також було запропоновано проїхати в найближчий медичний заклад та ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

З відеозапису камер поліцейських вбачається, що під час патрулювання 08.03.2024 року о 22 год. 46 хв. в с. Ладичин по вул. Василя Стуса, 2А, поліцейськими виявлено транспортний засіб “Fiat Stilo” д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він здійснив зупинку на перехресті та в порушення п. 2.3. (В) ПДР України не користувався ременем пасивної безпеки, п. 2.1. (А) ПДР України не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимогу пункту, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу.

Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

       Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

       Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 вищевказаним авто, оскільки, як стверджує відеозапис, під час патрулювання 08.03.2024 року о 22 год. 46 хв. в с. Ладичин по вул. Василя Стуса, 2А, поліцейськими виявлено транспортний засіб “Fiat Stilo” д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , повідомлено останнього про те, що він зупинився на перехресті, що заборонено ПДР України.

При цьому, ОСОБА_1 сідаючи за кермо автомобіля з увімкненим двигуном, намагався здійснити рух, однак через несправність автомобіля йому це не вдалося.

Також, ОСОБА_1 пояснив поліцейському, що скотився з гори автомобілем і припинив рух лише по причині несправності коробки передач.

Надалі, ОСОБА_1 , повторно сідаючи за кермо автомобіля марки “Fiat Stilo”, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив кілька метрів руху, при цьому не користувався ременем безпеки.

Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

За невиконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як “причина зупинки транспортного засобу”. Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 573393 від 08 березня 2024 року рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції було скасовано, оскільки такі обставини не спростовують в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та не впливають на висновки суду про доведеність винуватості останнього у його вчиненні і, у межах даної справи, не мають преюдиційного значення.

Безпідставними є твердження апелянта про те, що поліцейський не повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та допустив його до керування транспортним засобом, оскільки після того, як транспортний засіб покинув перехрестя та не заважав руху іншим транспортним засобам, в процесі спілкування із ОСОБА_1 , працівником поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та зміна забарвлення шкірного покриву обличчя про, що повідомлено останньому.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо пристроїв якими здійснювалась відео фіксація, оскільки зазначення таких даних не передбачено протоколом про адміністративне правопорушення.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта на те, що запис звуку на частині відеофайлів є нечітким та не безперервними, оскільки відеозаписи є електронними документами, оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Необґрунтованими є твердження апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він не заперечував факту керування транспортним засобом на відеозаписі не слід брати до уваги, оскільки пояснення останнього підтверджуються та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи – немає.

       На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя