УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 752/11817/22

провадження № 61-12119 ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного судувід 24 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року, заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено факт батьківства ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язано внести зміни до актового запису про народження від 31 січня 2012 року № 155, зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилась у місті Києві, Україна, зазначивши в графі «Батько» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець міста Києва, громадянин України; змінити прізвище дитини з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , інші відомості залишити без змін;

Зобов`язано внести зміни до актового запису про народження від 05 березня 2008 року № 352, зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у місті Києві, Україна, зазначивши в графі «Батько» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець міста Києва, громадянин України; змінити прізвище дитини з ОСОБА_7 на Черешневий, інші відомості залишити без змін.

29 серпня 2024 року Міністерство оборони України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо строків касаційного оскарження

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови був отриманий на адресу заявника 01 серпня 2024 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Зважаючи на те, що касаційну скаргу подано в розумний строк після отримання оскаржуваної постанови та її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 серпня 2024 року, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга Міністерства оборони України не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43цього Кодексу.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, заявник у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового зборуза подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі з підстав, передбачених положеннями статті 136 ЦПК України. Посилається на те, що Міністерство оборони України позбавлене можливості надати платіжне доручення щодо сплати судового збору, оскільки є бюджетною установою, сплата судового збору здійснюється через органи державного казначейства України та потребує більш тривалого терміну.

Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, а саме, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Міністерством оборони України не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Крім того, слід зазначити, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи органу з державного бюджету України, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене та предмет позову у цій справі, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги Міністерства оборони України не підлягає задоволенню.

У зв`язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Заяву подано у вересні 2022 року, ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою становила 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 481,00 грн, підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»), тому судовий збір за подання касаційної скарги становить 992,40 грн (2 481 * 0,2 *200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Поновити Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року.

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи в касаційному порядку відмовити.

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь