Справа № 2- 499/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А., за участю секретаря - Чудновської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008р. до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Як вказував позивач, 17 серпня 2002р. між ним і відповідачкою був зареєстрований шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Іллічівського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 306, від якого є неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося внаслідок різності характерів з відповідачкою, через що між подружжям часто виникали непорозуміння та конфлікти. 2 роки тому вони припинили подружні стосунки, не ведуть сумісного господарства, проживають нарізно. Шлюб має формальний характер та його збереження не можливе.

Посилаючись на викладене, позивач просив шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 17.08.2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Іллічівського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 306, розірвати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи позову в повному обсязі та просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, належним чином сповіщена про час і місце судового засідання, про що свідчить судова розписка, яка знаходиться в матеріалах цивільної справи. Згідно до заяви ОСОБА_2 з позовом вона згодна та не заперечує проти розірвання шлюбу. За таких обставин суд, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення, згідно до ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2002 року між позивачем та відповідачкою був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис під № 306 відділом реєстрації актів громадянського стану Іллічівського районного управління юстиції м. Одеси.

Як стверджував позивач, сімейне життя між сторонами не склалося. Причиною розпаду сім’ї позивач вважає несумісність характерів, різні погляди на життя, шлюб носить формальний характер. Сім’я існує формально і примирення між подружжям не можливе.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки ( ст. 1 СК України).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 24 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 17 серпня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Іллічівського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 306, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривень.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 від сплати держаного мита звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення, позивачем - в загальному порядку.