Копія
Справа № 2-а-5929/10/2270
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-судді
суддівГнап Д.Д.
Коваля Р.Й.
Петричковича А.І.
при секретаріМарковій О.В.
< за участі >< перелік сторін >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > ОСОБА_5 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа > до Апеляційного суду Хмельницької області , Державної судової адміністрації України , Державного казначейства України , Міністерства фінансів України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа > про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, –
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_5 просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо непроведення перерахунку заробітної плати, матеріальної допомоги та щомісячного грошового утримання у відповідності до законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати за період з 3 грудня 2007 року до 16 вересня 2010 року, а також зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових коштів у зв'язку із порушенням строків її виплати.
В обґрунтування позову зазначив, що працює на посаді судді апеляційного суду Хмельницької області з 19 липня 1993 року. У відповідності до ст. 44 Закону України “Про статус суддів” заробітна плата судді складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 підвищено посадові оклади суддям та в основу посадового окладу судді покладено розмір мінімальної заробітної плати. Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 до постанови Кабінету Міністрів України № 865 внесено зміни та зазначено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться. Починаючи з 01.01.2006 року позивачу перераховано розмір заробітної плати на підставі вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України і у подальшому, незважаючи на неодноразове підвищення мінімальної заробітної плати, не змінювався та не перераховувався з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 та пункт 4 -1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року зазначена постанова залишена без змін.
Позивач зазначає, що не дивлячись на те, що в судовому порядку визнано незаконність постанов Уряду, які визначали незмінність розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. при визначенні розміру посадових окладів суддів з часу їх прийняття, відповідачами не був здійснений перерахунок його заробітної плати, матеріальної допомоги і щомісячного грошового утримання.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
В судове засідання представники Апеляційного суду Хмельницької області, Державного казначейства України і Міністерства фінансів України не з’явились, про дату розгляду справи повідомлялись судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, надіслали заперечення на адміністративний позов, в яких вказують, що з 01 січня 2003 року до 01 січня 2011 року головним розпорядником коштів, передбачених у Державному бюджету на утримання судів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація, а видатки, передбачені в Державному бюджеті України на 2007-2010 роки на оплату праці суддів, були фактично здійснені державним казначейством України в розмірі 100% від запланованих. Одночасно вказали, що просять слухати справу без представника.
Не погоджуючись з позовними вимогами, представник Державної судової адміністрації України в письмових запереченнях проти позову вказали, що Державна судова адміністрація України є державним органом, а тому у своїй діяльності керується нормами Конституції України, законів України та підзаконних актів. Розмір заробітної плати суддів встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року зі змінами та доповненнями. У спірний період вказана постанова була чинною. Здійснити відповідні перерахунки з урахуванням постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 було неможливо, оскільки кошти для цих цілей не було передбачено у Державному бюджеті України. Вважає, що оскільки сума коштів вказана у позовній заяві належить до асигнувань, які не були передбачені в Державному бюджеті України на 2009-2010 роки, тому і не передбачені в кошторисах видатків відповідних бюджетних установ. Крім того, зазначає, що ДСА України вживало всіх заходів щодо збільшення фінансування заробітної плати, подавало проект постанови "Про внесення змін до деяких постанов КМ України щодо оплати праці та щомісячного грошового утримання суддів", а тому вважають, що в їх діях відсутня бездіяльність. В судовому засіданні представник ДСА України просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача - Державної судової адміністрації України, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
ОСОБА_5 працює на посаді судді апеляційного суду Хмельницької області з 19 липня 1993 року по теперішній час, присвоєний перший кваліфікаційний клас, довічне грошове утримання призначене з 01 січня 2007 року, що підтверджується довідкою апеляційного суду Хмельницької області № 15-1.9/к від 07.06.2010 р.
Згідно довідок апеляційного суду Хмельницької області за період розрахунків нарахованої заробітної плати за період з 01.03.2007 року по 30.04.2010 року заробітна плата ОСОБА_5 розраховувалась з посадового окладу в розмірі 2988,0 грн.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 92 і ч.1 ст.130 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство і статус суддів. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
За змістом ч.3 ст.3 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 р. однією з гарантій незалежності суддів є гарантоване державою фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.
З врахуванням статусу позивача - судді апеляційного суду, як професійного судді, якому гарантовано належне фінансове та матеріально-технічне забезпечення (ч. 1 ст. 130 Конституції України) держава взяла на себе обов'язок забезпечити реалізацію цих гарантій, а тому вони не можуть бути звужені або скасовані іншими нормативними актами (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Відповідно до ст. 44 Закону України “Про статус суддів”, заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 “Про оплату праці суддів”, затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.
Відповідно до додатку 4 до Постанови КМУ № 865 з 03.09.20065року, яким встановлені розміри посадових окладів керівників та суддів апеляційних судів посадовий оклад судді апеляційного суду Хмельницької області становить 9 розмірів мінімальних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року затверджено зміни що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: “Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться”.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1243 “Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів”в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865”та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”. Приймаючи зазначену постанову, суд встановив, що Кабінет Міністрів України, в порушення п. 14 ст. 92 Конституції України, вийшов за межі своєї компетенції та перебрав на себе функцію законодавця щодо встановлення розмірів посадових окладів суддів, поставивши в залежність виплату заробітної плати суддям від розмірів мінімальної заробітної плати, з одночасною забороною їх перерахування, чим допустився обмеження гарантій незалежності і недоторканості суддів.
Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року набрала законної сили 19 серпня 2009 року після її перегляду в апеляційному порядку (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року) і є обов'язковою до виконання на всій території України відповідно до ст.124 Конституції України.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.
Обов'язковість судових рішень гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод і Конституцією, як право на судовий захист.
З системного аналізу положень ст. ст. 8,19,124 і 152 Конституції України вбачається, що наслідком визнання незаконним нормативно-правового акту є втрата ним чинності з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Отже, з моменту втрати чинності пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”, яке мало місце 19 серпня 2009 року, відповідачі - Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України та апеляційний суд Хмельницької області зобов'язані були застосовувати Постанову № 865 в первісній редакції та визначати розмір посадового окладу ОСОБА_5 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, діючого на день проведення виплат.
Саме виходячи з таких розмірів мінімальної заробітної плати повинен був розраховуватись посадовий оклад позивача починаючи з 19 серпня 2009 року.
Повноваження Державної судової адміністрації України визначено Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 14, згідно якого Державна судова адміністрація України відповідно до покладених на неї завдань бере участь у розробленні проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, програми діяльності Кабінету Міністрів України та державних цільових програм у відповідній сфері, забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень; розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів та переглядає їх не рідше ніж один раз на три роки; виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, територіальних управлінь державної судової адміністрації та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів.
Законодавством встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.
Статтею 58 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники коштів (з 01.01.2003 року - Державна судова адміністрація України) організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації, тобто саме Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи.
Тобто, саме Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1243 “Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддям.
В порушення вимог ст.ст.20, 21 Бюджетного кодексу України Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулася з бюджетним запитом до Міністерства фінансів України для подальшої підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Державного бюджету України, чим порушила принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч. 1 ст.7 Бюджетного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.94 КЗпП України, ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітну плату виплачує працівникові за виконану роботу власник або уповноважений ним орган, яким у даному випадку є апеляційний суд Хмельницької області.
Отже, суб'єкти владних повноважень - Державна судова адміністрація України і апеляційний суд Хмельницької області проявили бездіяльність, адже не вчинили всіх необхідних дій, направлених на реалізацію прав позивача, щодо отримання ним заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про державний бюджет на відповідний рік, так як не надали суду жодних доказів на спростування позовних вимог. Факти звернення ДСА України до Верховної Ради України, КМ України і інших органів, щодо врегулювання питання виплати зарплати суддям у повному обсязі, не спростовують факт бездіяльності, адже його представник і інші відповідачі не надали суду будь-яких відповідей на ці звернення, не було подальших дій заявника. Крім цього, на думку суду сам факт таких звернень, по суті підтверджує позовні вимоги, адже у них відповідач ставить питання виплати зарплати суддям з розрахунку встановлених Законами України мінімальних розмірів зарплат за відповідні періоди (лист до Міністерства праці та соціальної політики України №17-1961/10 від 02.04.2010 року, спільний лист ДСА України і Ради суддів України до КМ України в 2010 році і інші).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року не вирішено питання щодо повороту виконання судового рішення, тобто Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865”та пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 856 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року.
Тому, нарахування та виплата позивачу заробітної плати та матеріальної допомоги, розрахованої з посадового окладу у розмірі 9 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, повинна здійснюватись починаючи з 19 серпня 2009 року до того часу, коли відповідним законодавчим актом не буде змінено порядок нарахування заробітної плати суддям.
З матеріалів справи вбачається, що з 5 вересня 2005 року позивачеві призначено щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України “Про статус суддів” щомісячне довічне грошове утримання призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Згідно довідки апеляційного суду Хмельницької області № 06-38/10 -15 від 27.05.2010 року ОСОБА_5 з березня 2007 року призначено щомісячне грошове утримання у розмірі 80 % від заробітної плати, з січня 2008 року –в розмірі 82 %, з січня 2009 року щомісячне грошове утримання у розмірі 84 %, а з січня 2010 року щомісячне грошове утримання у розмірі 86 %. Враховуючи, що розмір щомісячного довічного грошового утримання прямо залежить від заробітної плати, яку отримує позивач, то позовні вимоги щодо його перерахунку підлягають задоволенню лише за періоди, коли заробітна плата судді не відповідала законодавчо встановленому рівню, а саме на суму недоплаченого посадового окладу, розрахованого у розмірі 9 мінімальних заробітних плат, визначених законодавством, з 19 серпня 2009 року.
Відповідно до п.п.2 і 3 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
Таким чином, позивач має право не тільки на отримання заробітної плати та щомісячного грошового утримання з 19.08.2009 року по 16 вересня 2010 року з розрахунку мінімальної заробітної плати у розмірі на день виплати, а й на компенсацію несвоєчасно отриманої заробітної плати, матеріальної допомоги та щомісячного довічного грошового утримання.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус суддів”, ст. ст. 2. 11, 17. 18. 94. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України і апеляційного суду Хмельницької області щодо неприйняття всіх заходів з повного фінансування заробітної плати, компенсації за порушення строків їх виплати ОСОБА_5 з 19 серпня 2009 року до 16 вересня 2010 року з розрахунку посадового окладу в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на момент проведення виплат.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України і апеляційний суд Хмельницької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_5 заробітної плати, матеріальної допомоги, щомісячного довічного грошового утримання за період з 19 серпня 2009 року до 16 вересня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України і апеляційний суд Хмельницької області забезпечити нарахування та виплату ОСОБА_5 компенсації втрати частини заробітної плати, матеріальної допомоги, щомісячного грошового утримання з донарахованих сум заробітної плати у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 19 серпня 2009 року до 16 вересня 2010 року.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Головуючий Суддя / Гнап Д.Д.
Судді Коваль Р.Й.
Петричкович А.І.
< Довідник >
< для копії > < для копії >