Категорія 2.33
Ухвала
12 січня 2011 року Справа № 2а-8728/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ковальової Т.І.
секретаря судового засідання Скрипкіної А.О.
за участю
представника позивача: Айрапетян Д.Ю. ( довіреність № 1-д від 04.01.2010)
представника відповідача: Дахнової А.О. ( довіреність № 8 від 22.11.2010)
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про поновлення строку на звернення до суду по адміністративній справі за адміністративним позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” до управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000880 від 20.09.2010 , -
В С Т А Н О В И В:
26.10.2010 Луганське МКП “Теплокомуненерго” звернулось до суду з позовом до управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області, у якому послався, що низкою постанов начальника управління на позивача накладено штрафні санкції за невиконання ряду приписів начальника про усунення порушення прав споживачів
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 року за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року позовні вимоги позивача роз’єднано в самостійні провадження.
На підставі протоколу розподілу справ між суддями від 16.11.2010, ухвалою від 17.11.2010 адміністративна справа за позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” до управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000880 від 20.09.2010 прийнята до провадження (а.с.21).
Представник позивача вважає, що строк на звернення до суду слід рахувати по ч.2 ст. 99 КАС України та що вони не пропустили строк на звернення до суду. Тому вважає за можливе слухати справу по суті.
Представник відповідача вважає, що строк слід рахувати по ч. 5 ст. 99 КАС України. Позивачі пропустили місячний строк на звернення до суду і тому просила залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно із пп. 2 п.1 ст. 26 Закону України 1023, порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06 № 311 затверджений “Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг”(далі - Порядок № 311).
Судом встановлено, що 04.06.2010 року, за наслідками перевірки проведеної за звернення гр-на ОСОБА_3, відповідачем було винесено припис на адресу позивача № 313, яким вимагалось усунути порушення споживача ОСОБА_3, в частині неправомірного нарахування плати за ненадані послуги та повідомити до 03.07.2010 про виконання припису (а.с.10 далі припис № 313).
Відповідно до п.9, ч.1 ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.2 ст. 23 зазначеного Закону суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України
Постановою № 000880 від 20.09.2010 за невиконання припису № 313 від 04.06.2010 відповідачем застосований до позивача штраф у розмірі 340 грн. ( далі - постанова № 880, а.с.9).
Сторонами визнано, що станом на 20.09.2010 року припис № 313 не було оскаржено.
Сторонами визнано та підтверджується відміткою вхідної кореспонденції, факт отримання позивачем Постанови № 880 - 21.09.2010 р.(а.с.9 зворотній бік).
Порядок накладання та стягнення штрафів відповідачем визначений “Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 (далі - положення № 1177).
Згідно з п. 4. Положення № 1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.
Згідно із ч.3 ст. 23 Закону України про захист прав споживачів у разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із п.7 Положення № 1177, постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарської діяльності. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.
Частиною 5-ю ст. 99 КАС України, встановлений місячний строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Місячний строк звернення до суду з оскарженням постанови № 880, отриманої позивачем 21.09.2010 року, збіг 21.10.2010 року, позивач звернувся з позовом 26.10.2010 року.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач не звертався із заявою про поновлення строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову в зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.
Керуючись статтями 99-100 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”до управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000880 від 20.09.2010 залишити без розгляду, у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Роз’яснити позивачу право після усунення обставин на підставі яких було залишено позов без розгляду повторно звернутись до суду з тотожним позовом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.І. Ковальова