Судове рішення #13110761

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 листопада 2010 року   12  год. 19  хв.                                    Справа №  2а-7334/10/0870

 Запорізький окружний адміністративний суд у  складі:

головуючого – судді                                        Лазаренка М.С.

при  секретарі                                        Сандига В.М.

за участю представників

від позивача: Неткал О.О., Смірнова О.В.

від відповідача: Пасько І.О.

розглянув  в  відкритому  судовому  засіданні  адміністративну справу  

за позовом:  Запорізького міжрайонного управління водного господарства

до: Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області

про:  визнання протиправними та скасування пунктів 3, 4, 5 обов’язкових для виконання вимог від 10.09.2010 року № 001-14/851 про усунення порушень

                                       

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке міжрайонне  управління водного господарства звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду  з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування пп. 3, 4, 5 обов’язкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, від 10.09.2010 року №001-14/851.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити у повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування заявлених вимог аналогічні викладених у письмових поясненнях до позовної заяви.

          Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, надавши відповідні пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

          Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши думки представників сторін та обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 02.08.2010 року по 25.08.2010 року на виконання п.2.16 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на ІІІ квартал 2010 року, згідно з п.1.1.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в м. Запоріжжі та Запорізькому районі на ІІІ квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 02.08.2010 №121, №122, №123, від 10.08.2010 №127, Контрольно-ревізійним відділом в м. Запоріжжі та Запорізькому районі проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Запорізького міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2008р. по 01.07.2010р.

За результатами перевірки складено акт №110/0021 від 25.08.2010 року.

10.09.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом в м. Запоріжжі та Запорізькому районні за №001-14/851 на адресу позивача направлено обов’язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни, відповідно до яких:

п.3 зазначено, що в ході ревізії встановлено, що в порушення п.3 Додатку 1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямки використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659 та п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, за рахунок загального фонду бюджету покрито видатки спеціального фонду КПКВ 5001050 «Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем» по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на загальну суму 48008,11 грн., з яких: за липень-грудень 2008 року - 12930,34 грн., за 2009 рік - 24494,72 грн., за січень-липень 2010 року - 10583,05 грн.; та по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на загальну суму 17163,58 грн., з яких: за липень-грудень 2008 року - 4180,97 грн., за 2009 рік - 9479,24 грн., за січень-липень 2010 року - 3503,37 грн., у зв'язку чим: забезпечити повернення коштів за 2008-2009 роки у сумі 51085,27 грн. зі  спеціального фонду Запорізького МУВГ до загального фонду державно бюджету; провести зменшення бюджетних асигнувань за загальним фондом на 2010 рік на суму 14086,42 грн.;

п.4 зазначено, що в ході ревізії встановлено, що за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету протягом 2009 року придбано пальне (бензин А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо) без проведення тендерної процедури в обсязі, що перевищує 100 тис.  гривень, а саме: на загальну суму 105636,70 грн., у зв'язку з чим: в подальшому дотримуватись законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти;

п.5 зазначено, що в ході ревізії встановлено, що станом на 01.07.2010 року на балансі Запорізького МУВГ рахується 583 одиниці основних засобі, залишкова вартість яких дорівнює нулю. До відповідного переліку відносяться не тільки об’єкти, термін корисної експлуатації яких вже вичерпано, а й будинки складу, гаражів, побутові приміщення, бензоколонки, дороги, регулюючий басейн, розподільний трубопровід та колодязь, автомобілі, трактор ЮМЗ-6, кондиціонери, кранбалка з електротельфером, насос, стропи, електродвигуни, шафи управління основним насосним агрегатом, засувки з електроприводом, лічильник газу, лічильник  води та інші основні засоби, що продовжують експлуатуватися. Вищезазначене є недотриманням вимог п.1.10 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 №64, у зв’язку з чим: привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків основні засоби, які знаходяться в експлуатації, несуть певні економічні вигоди, проте залишкова вартість яких дорівнює нулю.

Не погодившись з вказаними пунктами обов’язкових вимог позивач звернувся до суду про визнання вказаних пунктів обов’язкових вимог протиправними та скасування.

                    Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 19 Господарського кодексу України однією з сфер державного фінансового контролю за господарською діяльністю суб'єктів господарювання є збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Статтею 2 Закону України від 26.01.93 р. № 2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» (далі  - Закон України №2939) передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Частинами 2, 5 ст. 2 Закону України № 2939 передбачено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи.

Згідно зі ст. 11 Закону України № 2939 ревізії можуть здійснюватись як в плановому, так і позаплановому порядку.

Щодо виявлених порушень, що сформовані в обов’язкових вимогах, суд зазначає наступне.

Щодо п.3 обов’язкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Запорізького МУВГ від 10.09.2010 р. №001-14/851 судом встановлено наступне.

Як  вбачається з акту ревізії (стор. 12 – 13 Акту) ревізією обсягів власних надходжень  Запорізького міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2008р. по 01.07.2010р. встановлено, що Запорізьким МУВГ було отримано власних надходжень за КПКВ 5001050 «Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем» у загальній сумі 2083222 грн. 74 коп., з яких від надання платних послуг фактично надійшло 2055722 грн. 80 коп.

Суцільною ревізією наявності фактів покриття видатків, пов’язаних з наданням платних послуг за рахунок коштів загального фонду кошторису встановлено, що відшкодування витрат на плату праці, що закладені у розрахунках вартості подання 1 куб.м. технічної води на зрошення споживачам на «землях-супутниках» по Запорізькому МУВГ по КЕВК 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» та відповідні нарахування до державних цільових фондів по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» Управлінням на 73,7% здійснюються за рахунок загального фонду кошторису і лише на 26,3% - за рахунок спеціального фонду, чим порушено п.3 Додатку 1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги  щодо їх утворення та напрямки використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.202р. №659.

Шляхом співставлення графіків подачі води та табелів обліку робочого часу працівників Запорізького МУВГ встановлено, що подача технічної води проводиться безпосередньо під час основного графіку роботи, проте коригування видатків на оплату праці цих працівників за загальним фондом кошторису Запорізького МУВГ не проводилося, чим не дотримано п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів  бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228.

Суд вважає такий висновок необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228 (далі за текстом – Постанова №228) видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно п.3 Додатку 1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за відповідними напрямами, зокрема, підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфіном витрат капітального характеру, пов'язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України №11130/0/14-10/13 від 14.10.2010 р. такими витратами, насамперед, є забезпечення потрібними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем тощо.

Відповідно до ст.6 п.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.», та аналогічно і в попередніх Законах про Державний бюджет передбачено, що власні надходження бюджетних установ є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету в  частині доходів.

Згідно п. 4 Порядку надання платних послуг бюджетними установами й організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету України по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб, затвердженого спільним наказом Держводгоспу України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України 21.05.2001 р. № 92/243/104 (у редакції наказу від 27.03.2009 р. № 61/482/273), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 344/16360 кошти, отримані за надання платних послуг, спрямовуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються згідно із затвердженим кошторисом управління.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 659 ці надходження формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затвердженими Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі.

Оскільки певні матеріальні і трудові ресурси залучаються для виконання робіт на платних умовах, вартість цих послуг не може бути меншою від фактичної їх собівартості. Отже, повинні бути передбачені видатки, пов'язані з використанням та експлуатацією основних і обігових ресурсів бюджетної установи, видатки, необхідні для оплати праці осіб, що виконують цю роботу.

Як встановлено перевіряючими, шляхом співставлення графіків подачі води та табелів обліку робочого часу працівників Запорізького МУВГ встановлено, що подача технічної води проводиться безпосередньо під час основного графіку роботи, проте коригування видатків на оплату праці цих працівників за загальним фондом кошторису позивачем не проводилося.

Такий висновок спростовується наступним.

В періоді, який підлягав ревізії, управління було профінансовано на заробітну плату з нарахуваннями в повному обсязі, на капітальні видатки за КЕКВ 2000 за останні три роки управління по загальному фонду не профінансовано, а по КЕКВ 1130, який включає в себе всі видатки, необхідні для утримання міжгосподарської мережі в працездатному стані отримано в 2008 р. - 35,5 тис.грн., в 2009 р. – 3,4 тис.грн., в І півріччі 2010 р. – 0,8 тис.грн. В той же час по спеціальному фонду на ці цілі було витрачено 269,5 тис.грн., 495,3 тис.грн., 164,0 тис.грн. відповідно, що підтверджується фінансовими звітами за формами №2д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» (додатки №2, №3, №4) та    №4-1д «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги»  (додатки №5, №6, №7).

Як вбачається з матеріалів справи, кошти, передбачені кошторисом загального фонду міжгосподарську мережу (73,1 км закритих трубопроводів, 15 насосних станцій, 385 гідроспоруд, 18,1 км колекторно-дренажної мережі і т.д.) утримувати не можливо, а відповідно і отримувати доходи. Тому на проведення ремонтів міжгосподарської мережі, насосно-силового обладнання, приладів обліку води та електроенергії, транспортних засобів та на інші витрати, без яких неможливо забезпечити функціонування системи та отримати власні надходження, було направлено кошти спеціального фонду.

Таким чином кошти, отримані від надання платних послуг, було використано виключно на цілі, пов’язані з організацією та наданням  цих же послуг та на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду, що прямо передбачено п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 та Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік та у відповідності з затвердженим в установленому порядку кошторисом.

Послуги з подачі води на зрошення управлінням надавались по тарифах, затверджених наказами Запорізького облводгоспу на відповідний період без розбивки за статтями витрат, а на виконання п. 6  Порядку надання платних послуг, на всі види платних послуг управлінням застосовувались договірні ціни, що підтверджується наявними протоколами погоджень договірних цін та не суперечить ст.7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ із змінами.

З метою визначення розміру договірних цін управлінням розраховувалась вартість послуг виходячи з планових витрат, затверджених кошторисом на поточний рік, а тому закономірно, що на протязі року, при внесенні змін до кошторисів, змінюються і статті витрат.

В жодній галузі діяльності, жодним нормативним документом не передбачено, що облік надходження та використання доходів необхідно вести в розрізі статей, включених до калькуляції, як це зроблено ревізорами. Організація в цілому отримує доходи та веде облік по видах доходів, а не по статтях калькуляції. Таким чином, розрахунки зроблені ревізорами є необґрунтованими.

Платні послуги надавались згідно з функціональними повноваженнями управління, а тому в їх наданні були задіяні усі працівники управління, які утримуються за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Послуги надавались в межах норм робочого часу та затвердженого у кошторисі фонду оплати праці.

Виплати на заробітну плату працівникам управління по загальному та спеціальному фондах проводились згідно затверджених в установленому законодавством порядку штатних розписів, складених на підставі Тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, затверджених наказом Держводгоспу № 150 від 16.10.2000 р. із змінами та доповненнями. Кількість працівників певної категорії не повинна перевищувати чисельність, затверджену штатним розписом загального та спеціального фонду у сукупності. Працівник приймається на роботу згідно посади (професії) та посадового окладу (тарифної ставки), затвердженого в штатному розписі або загального або спеціального фонду, тому, якщо працівник прийнятий на роботу по штатному розпису загального фонду, то щоб виплатити йому заробітну плату по спеціальному фонду, його потрібно перевести на таку ж посаду по спеціальному фонду, а для цього необхідно в штатному розписі спеціального фонду закласти таку ж штатну одиницю, що приведе до порушення нормативів чисельності працівників управління.  

На запит Запорізького облводгоспу до Міністерства праці та соціальної політики України щодо оплати праці працівників, які утримуються за рахунок коштів загального фонду та надають платні послуги отримано відповідь за №11130/0/14-10/13 від 14.10.2010 року, з якої вбачається, якщо платні послуги надаються в межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду, в спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників. … У випадку, коли роботи виконуються працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норму їх робочого часу і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок коштів спеціального фонду.

Як встановлено перевіркою, та не заперечувалося сторонами, подача технічної води, тобто надання платних послуг, проводиться безпосередньо під час основного графіку роботи.

Таким чином, управлінням правомірно не покривались видатки спеціального фонду коштами загального фонду державного бюджету.

Щодо п.4 обов’язкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Запорізького МУВГ  від 10.09.2010 р. №001-14/851 судом встановлено наступне.

Відповідно до розділу 8 «Дотримання вимог законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти», викладеного в акті ревізії (стор. 21-24 Акту), ревізією було встановлено, що управлінням за 2009 рік було придбано за рахунок коштів спеціального фонду бензину та дизпалива на суму 105636,70 грн. без проведення тендерної процедури, чим порушено вимоги п.5, п.23 «Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затвердженого Постановою КМУ №921  від 17.10.2008 р. та завдано управлінню збитки на суму 1829,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що для придбання бензину та дизельного палива Управлінням укладено договори з ТОВ «Деймос» від 30.01.2009 №04, від 21.04.2009 №2; з ТОВ «КМ Ойл» від 18.03.2009 №18/03/2009-сбр, від 23.04.2009 №23/04/2009-сбр; з ТОВ Виробничо-торгівельною фірмою «Авіас» від 14.09.2009 №195/43.

          Однак, в листах-роз’ясненнях Міністерства економіки щодо застосування окремих норм Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1017) від 08.12.2008 р. № 3303-27/1150 та від 01.04.2009р. № 3303-27/156 щодо закупівлі пального для автотранспортних засобів вказано, що визначення терміну «роздрібна торгівля пальним» законодавством не передбачено, а тому відповідно до абзацу двадцять п'ятого пункту 7 цього Положення, його дія не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є пальне для автотранспортних засобів, що закуповується в роздріб безпосередньо на автозаправних станціях у випадку, якщо договором на придбання пального передбачено, що відпуск пального буде здійснюватись безпосередньо на АЗС з наданням підтверджуючих документів відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442.

          Пунктом 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами передбачено, що розрахунки за продані нафтопродукти можуть здійснюватись готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо). Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюється виключно через установи банків.

          Після затвердження кошторису на 2009 рік було проведено засідання тендерного комітету, оформлене протоколом №1 від 20.02.2009 р., копія якого міститься в матеріалах справи.  Придбання бензину та дизпалива планувалося на початок року у сумі 99570 грн., що підтверджується розрахунками до кошторису на 2009 рік. За 2008 рік фактичне придбання бензину та дизпалива склало 89515 грн., тому планувалося, що запланованих коштів буде достатньо, але в зв’язку з ростом цін на паливно-мастильні матеріали на протязі року до кошторису вносилися зміни. Та, враховуючи вимоги пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами та абзацу двадцять п'ятого пункту 7 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, а також вищезазначені роз’яснення спеціалістів, необхідності в проведенні тендеру на закупівлю бензину та дизпалива не було.

          Таким чином, у 2009 році управлінням було придбано бензину та дизпалива за безготівковим розрахунком всього на суму 105636,70 грн., в тому числі у ТОВ «Деймос» на 88 753,20 грн. та у ТОВ ВТФ "Авіас" на 16 883,50 грн.  .

Придбання палива в ТОВ ВТФ «Авіас» здійснювалось за талонами. Згідно п. 1.8 та 1.9 договору купівлі-продажу нафтопродуктів з ТОВ ВТФ "Авіас" від 14.09.2009 р. № 195/43,  відпуск пального здійснювався з автозаправної станції за талонами. Згідно накладних від 14.09.2009 р. №0000159/43 та від 15.12.2009 р. №0001151/43 управлінням були отримані талони на нафтопродукти, а не самі нафтопродукти. До накладних додано розшифровка відпущених талонів та реєстр номерів електронних топливних карток.  Пунктом 2.1 договору передбачено, що Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару. Заправка транспорту безпосередньо на АЗС підтверджується наявністю касових чеків та чеків терміналів, в яких вказується дата заправки, кількість палива та його роздрібна вартість в день заправки, порядок розрахунків, що і підтверджує факт роздрібної торгівлі та відповідає вимогам п.10 Правил.

Крім того, придбання нафтопродуктів в ТОВ «Деймос» згідно договору № 2 від 21.04.2009 р. також здійснювалось згідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, так як відповідно до п. 1.2 договору видача палива проводилась по лімітно-забірних відомостях з АЗС, а розрахунки – безготівково через установу банку, що відповідає п. 10 Правил, що підтверджується копіями лімітно-забірних відомостей.

          Відповідно, вся закупівля пального для автотранспортних засобів за державні кошти у 2009 році управлінням проведена в роздріб і не підпадає під дію вищезазначеного Положення.

          Враховуючи, що кошториси управління не дозволяють одноразово провести закупівлю нафтопродуктів у обсягах, які б підпадали під оптові ціни,  (відпускні оптові ціни застосовуються у разі сплати коштів при придбанні нафтопродуктів, а не у зв’язку з тим, що організація провела тендер на річну суму закупівлі), управління не понесло ніяких додаткових витрат при придбанні нафтопродуктів, а тому висновки щодо нанесених управлінню збитків є безпідставними.

Отже враховуючи викладене, вимога, яка міститься в п.4 оскаржуваних вимог є незаконною та необґрунтованою та такою що не ґрунтується на законі.

Щодо п.5 обов’язкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Запорізького МУВГ  від 10.09.2010 р. №001-14/851 судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту ревізії (стор. 29 Акту), в ході ревізії встановлено, що станом на 01.07.2010 року на балансі Запорізького МУВГ рахується 583 одиниці основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю. Вищезазначене є недотриманням вимог п.1.10 Інструкції бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2004р. №64.

Згідно п.1.10 наказу Державного казначейства України №64 від 17.07.2000 «Про затвердження інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ», якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють  на дату проведення індексації на ці види активів.

Згідно  відомості нарахування зносу на основні засоби по Запорізькому МУВГ за 2009р. в колонці 6 можна відстежити балансову вартість ОЗ на 01.01.2010р., яка після проведення щорічної індексації від аналогічних нових зразків значно не відрізняється, тому дооцінка ОЗ є недоцільною.

Згідно п.7.6 наказу Державного казначейства України №526 від 27.12.2009р.  знос нарахований у розмірі 100% вартості необоротних активів, що придатні до подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимога, яка міститься в п.5  оскаржуваних вимог є незаконною та необґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача не спростовано посилання позивача та не надано належних доказів на обґрунтування виявлених порушень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування пунктів 3, 4, 5 припису Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 10.09.2010 року №001-14/851 «Про обов’язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та відповідними доказами.

Керуючись, ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пунктів 3, 4, 5 обов’язкових для виконання вимог від 10.09.2010 року № 001-14/851 про усунення порушень, винесені Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області.

Стягнути з державного бюджету України на користь Запорізького міжрайонного управління водного господарства судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 09 грудня 2010 року.


Суддя                   (підпис)                                         М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 06 грудня 2010 року

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація