Справа № 3375 від_______ р                                 Головуючий у І Інстанції Самоткан Н.Г.

Категорія              19                                                                                                                                  Доповідач Басуєва Т.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006р липня „12" дня Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого:   Костюченко Н.Є. Суддів: Осіяна О.М., Басуєвої Т.А. При секретарі Качур Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду від „02" лютого 2006року, за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФССНВУ в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнута моральна шкода у розмірі 33.200 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить відмінити рішення суду, оскільки дія статей Закону України №1105-ХІУ, щодо виплати страхової суми відшкодування моральної шкоди, зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Крім того, позивач отримав виробничу травму в 1996р, і з 1999р йому не змінювався відсоток втрати працездатності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд задовольнив позов про визнання моральної шкоди керуючись Законом України №1105-ХІУ від 23.09Д999р (далі закон).

Однак, погодитись з таким висновками суду першої інстанції не можливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд не вірно застосував норми матеріального закону.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому у відповідності до п.3, 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення, яким в позові слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав виробничу травму в 1996р. Первинний висновок ВТЕК, яким йому встановлено 70% втрати працездатності та III групу інвалідності був в 1996р.

Суд першої інстанції ці обставини не прийняв до уваги, і задовольнив позов керуючись Законом України №1105-ХІУ.

Однак суд залишив поза увагою, що цей Закон діє з 1 квітня 2001р, тоді як нещасний випадок з позивачем мав місце у 1996р.

Зворотньої сили закон не має.

Раніше позивач не звертався з позовом про відшкодування моральної шкоди до підприємства, хоча мав таке право на підставі ст. 173' КЗпП України.

Тому не має законних підстав для стягнення на користь позивача суми моральної шкоди з ВВД ФССНВУ в м. Павлограді.

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд,-

        ВИРІШИВ:

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від „02" лютого 2006року - скасувати, та в позові ОСОБА_1 до ВВД ФССНВУ в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена до касаційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили.