Справа № 2-о-40, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року                      Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої-судді:                                 Скороход Т. Н.,

при секретарі:                      Соколовій Г.М.,

з участю представника заявниці:         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа – Управління пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення, –

ВСТАНОВИВ:

До суду з названою заявою звернулася ОСОБА_3,  посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Розумниця Ставищенського району Київської області. Під час Великої Вітчизняної війни вона перебувала на примусових роботах в Німеччині, де познайомилася з ОСОБА_4, з яким в 1945 році в Азербайджані одружилася за мусульманським обрядом. Після того, як її чоловік загинув вона повернулася в с. Розумниця Ставищенського району Київської області. Більше в шлюб вона не вступала і дітей не мала. З 1952 року вона працювала в колгоспі імені 13 річчя Жовтня дояркою. В погосподарських книгах, в колгоспі та односельчани знали її по прізвищу – „ІНФОРМАЦІЯ_2”. Паспорта на той час вона не мала. 26 квітня 1971 року в колгоспі імені 13 Жовтня с. Розумниця Ставищенського району Київської області їй видали трудову книжку колгоспника на бланку №372 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 16 серпня 1976 року вона отримала паспорт громадянина СРСР на бланку І-БК№НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_3 В документах первинного обліку колгоспу 13-річчя Жовтня (згодом - імені Леніна) її прізвище також було вказане „ІНФОРМАЦІЯ_2”, що призвело до видачі довідки про стаж та заробіток на вказане прізвище. В 1979 році їй була призначена пенсія та 13 червня 1979 року відділом соціального забезпечення Ставищенської районної ради депутатів трудящих видане пенсійне посвідчення члена колгоспу №66 на ім'я ОСОБА_3 21 серпня 1979 року їй видали посвідчення до медалі «Ветеран праці» на ім'я ОСОБА_3 21 червня 1996 року Ставищенським РВ ГУ МВС України в Київській області їй видано паспорт громадянина України на бланку серія СК НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 19 грудня 2003 року їй Ставищенським УПСЗН на бланку серія АІ №НОМЕР_2 видано посвідчення „Ветеран праці” на ім'я ОСОБА_3 Таким чином, вона з 1979 року, маючи прізвище згідно паспорта „ІНФОРМАЦІЯ_3” отримувала пенсію як „ІНФОРМАЦІЯ_2”. Восени 2010 року при зверненні до управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі з'ясувалося, що неможливо встановити чи дійсно їй належить трудова книжка, довідка про стаж і заробіток та довідки видані на ім'я „ІНФОРМАЦІЯ_2” про що їй було дане відповідне роз'яснення.

Заявниця просить суд встановити факт належності їй трудової книжки колгоспника на бланку №372 виданої 26 квітня 1971 року колгоспом імені 13 Жовтня села Розумниця Ставищенського району Київської області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та довідки про стаж та заробіток колгоспника виданої на ім'я ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник заявниці підтримала вимогу по заяві, підтвердила обставини, на які посилається в заяві заявниця.

В судове засідання представник заінтересованої особи – Управління ПФУ у Ставищенському районі Київської області не прибув. Заінтересована особа - Управління ПФУ у Ставищенському районі Київської області направили до суду лист, в якому не заперечили проти задоволення заяви, просить справу розглядати без участі представника.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є сестрою заявниці. Їй відомо, що заявниця під час Великої Вітчизняної війни перебувала на примусових роботах в Німеччині, де зустрілася з ОСОБА_4 і з яким одружилася. Через пів року її чоловік загинув і вона повернулася додому. Більше заявниця не одружувалася і дітей не мала. Повернувшись додому, її сестра працювала дояркою в колгоспі ім. 13-річчя Жовтня. В селі її всі знали як ОСОБА_3 і на роботі вона рахувалася як ОСОБА_3. Проте, насправді вона є ОСОБА_3

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявниці, покази свідка ОСОБА_7, та, дослідивши письмові докази,  вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Розумниця Ставищенського району Київської області, що підтверджується посвідкою про народження заявниці (а.с. 8).

Із показів свідка ОСОБА_7, відповіді відповідача на письмове звернення заявниці від 2 грудня 2010 року № 9719/05 (а.с. 13) судом встановлено, що під час Великої Вітчизняної війни заявниця перебувала на примусових роботах в Німеччині, де познайомилася з ОСОБА_4, з яким в 1945 році в Азербайджані одружилася за мусульманським обрядом. Після того, як  чоловік заявниці загинув вона повернулася в с. Розумниця Ставищенського району Київської області. Більше в шлюб вона не вступала.

З виписки із погосподарської книги Розумницької сільської ради № 1 за 1996-2000 роки (а.с. 10-11) та показів свідка ОСОБА_7 судом встановлено, що заявниця з 1952 року працювала в колгоспі імені 13 річчя Жовтня дояркою. В погосподарських книгах, в колгоспі та односельчани знали її по прізвищу - «ІНФОРМАЦІЯ_2».

26 квітня 1971 року в колгоспі імені 13 Жовтня села Розумниця Ставищенського району Київської області заявниці видали трудову книжку колгоспника на бланку №372 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується копією вищевказаної трудової книжки (а.с. 9).

Як видно з відмітки на посвідці про народження (а.с. 8) заявниця 16 серпня 1976 року отримала паспорт громадянина СРСР на бланку І-БК№НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_3

В 1979 році заявниці була призначена пенсія, 13 червня 1979 року відділом соціального забезпечення Ставищенської районної ради депутатів трудящих видане пенсійне посвідчення члена колгоспу № 66 на ім'я ОСОБА_3, що підтверджується копією вказаного посвідчення (а.с. 6). 21 серпня 1979 року останній видали посвідчення до медалі «Ветеран праці» на ім'я „Алієвої” Ганни Михайлівни, що підтверджується копією вищевказаного посвідчення (а.с. 7).

21 червня 1996 року Ставищенським РВ ГУ МВС України в Київській області заявниці видано паспорт громадянина України на бланку серія СК НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 5).

19 грудня 2003 року заявниці Ставищенським управлінням праці та соціального захисту населення Київської області на бланку серія АІ №НОМЕР_2 видано посвідчення „Ветеран праці” на ім'я ОСОБА_5, що підтверджується копією вказаного посвідченням (а.с. 7).

Із довідки Розумницької сільської ради від 2 вересня 2010 року за № 481 (а.с. 13) судом встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_3 є одна і та ж сама особа. Інших осіб з такими прізвищами, іменами та по-батькові в селі Розумниця немає.

Вказаний факт належності правовстановлюючого документу (трудової книжки) необхідний заявниці для перерахунку пенсії.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові якої,  що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявниці слід встановити факт належності правовстановлюючого документу – трудової книжки колгоспника на бланку №372, виданої 26 квітня 1971 року колгоспом імені 13 Жовтня села Розумниця Ставищенського району Київської області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, оскільки це необхідно їй для нарахування пенсії.

Стосовно вимоги заявниці про встановлення факту належності їй довідки про стаж та заробіток колгоспника виданої на ім’я ОСОБА_3, слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заявниця не надала суду доказів факту належності їй вищевказаної довідки та не зазначила коли і ким вона видана.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні вимоги заявниці про встановлення факту належності їй довідки про стаж та заробіток колгоспника виданої на ім’я ОСОБА_3 слід відмовити.

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 131, 213-215, 234, 256 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.

Встановити факт, що трудова книжка колгоспника на бланку №372, видана 26 квітня 1971 року колгоспом імені 13 Жовтня села Розумниця Ставищенського району Київської області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, видана на ім'я ОСОБА_3 - належить ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя