Справа №  2-1351                                                                                                                                                                                                  2010 рік

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

        08 грудня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста  Кривого Рогу                                          Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                                     Чумак Н.О.

при секретарі                                                                              Хачатурян М.Ю.

за участю

позивача                                     ОСОБА_1

розглянувши в  відкритому судовому засіданні в залі № 8 в приміщенні суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення збитків від інфляції, три відсотка річних, матеріальної та моральної шкоди, суд -    

В С Т А Н О В И В:

              Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа – Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення збитків від інфляції, три відсотка річних, матеріальної та моральної шкоди.

Позов, на задоволені якого наполягав позивач, обґрунтований тим, що 30 серпня 2007 року рішенням Центрально-Міського районного м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 13130,00 грн. боргу, витрати по справі у розмірі 131,30 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., а всього стягнуто 13291,30 грн.  Виконавчий лист по справі виданий 06 березня 2008 року, пред’явлений до примусового виконання 06 березня 2008 року.  13 березня 2008 року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції відкрите  виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2506 про стягнення з відповідача  на його позивача користь  13 291 гривну 30 копійок та наданий боржнику строк для добровільного виконання рішення суду  - до 20 березня 2008 року. Починаючи з 20 березня 2008 року станом на 29 січня 2010 року рішення від 20 серпня 2007 року відповідачем виконано частково в сумі 3528,00 грн. Заборгованість по виконавчому листу № 2-2506 станом на 29 січня 2010 року складала 9763,30 гривень,а станом на  листопада 2010 року заборгованість становить 6262 гривні 30 копійок. Збитки від інфляції складають 3209,72 грн., 3% річних – 641,01 грн., а всього 3850,73 грн. Крім зазначених збитків ним також понесені додаткові витрати, пов’язані з виконанням рішення суду виконавчою службою на загальну суму 1089,39 грн., які включають в себе: витрати на товарознавче дослідження квартири по вул. Перекопська  14/6 у м. Кривий Ріг – 600,00 грн.; витрати на пальне, пов’язані з пересуванням по місту для роботи з експертом, адвокатом, нотаріусом – в сумі 435,75 грн.; витрати на послуги БТІ – в сумі 53,64 грн.  Неправомірними діями ОСОБА_3 йому також завдана моральна шкода, яка полягає в порушенні його звичайного порядку життя, душевних та моральних переживаннях. Починаючи з 2007 року позивач вимушений постійно звертатися  до органів виконавчої служби з метою повернення своїх грошей. Звертатися до нотаріальної контори, експертів для проведення оцінки частки квартири, яка належить відповідачеві для подальшої її реалізації. Відповідач в добровільному порядку повертати борг не бажає. Для того, щоб уникнути  примусового стягнення з відповідача заборгованості, після отримання виконавчого листа за місцем роботи, з роботи звільнився. Зараз працює неофіційно, гроші не повертає. Неповернення відповідачем грошей створює йому проблеми в сім’ї,його дружина  є інвалідом 3 –ї групи і нещодавно перенесла складну операцію та складне післяопераційне лікування.Він  був вимушений позичати гроші на її лікування, а зараз не має можливості їх віддати. В той час, як відповідач заборгував йому велику суму грошей. Все це призводить до того, що він втратив спокій та сон, ситуація яка склалася, його дуже пригнічує. Думки про те, що він взагалі може ніколи не отримати від відповідача позичені кошти, заводять його в глухий кут, призвели до погіршення його самопочуття, частих головних болів. Відмова відповідача вирішити питання в добровільному порядку  призвела до того, що він вимушений був звертатися до фахівця в області права за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, що призвело до додаткових витрат матеріального характеру,виитрачання часу на збирання документів. Тому моральну шкоду він оцінює в розмірі 5000 гривень.Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі,наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заперечення на позовну заяву, де вказав, що він не згоден з пред’явленими до нього вимогами. Він не заперечує, що він дійсно має борг перед позивачем. На момент звертання позивачем до суду з позовом про стягнення сум інфляції, відсотків річних по виконавчому листу сплачено на користь стягувача 5400 гривен, описаний, арештований та переданий на зберігання  стягувачу телевізор «Голд Стар». Досі не врахована вартість  телевізора, який знаходиться у позивача. Залишок по сплаті по виконавчому листу складає 7891 гривна 30 копійок.Відповідач вказує що ЦК України передбачає виплати за прострочку  зобов’язання у вигляді відсотків, сум інфляції, але це відноситься до відповідальності  за прострочку виконання зобов’язання. Позивач просить примінити ці норми закону до правовідносин, які виникли після постановлення рішення суду про стягнення суми боргу, що суперечить закону та судовій  практиці. Правовідносини сторін виникли не з приводу порушення грошового зобов’язання відповідачем, а у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, які він поніс при примусовому виконанні рішення суду про стягнення суми боргу, витрати на дослідження квартири, витрати на фахівця, витрати на БТІ. Усі ці витрати пов’язані з виконанням рішенням суду. Ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає витрати  на адвоката та нотаріуса. Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження на проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень суду стягуються з боржника постановою судового виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу ДВС. Якщо ці витрати були понесені стягувачем, як авансові витрати з метою забезпечення провадження виконавчих дій, то ці витрати також повертаються стягувачу при завершенні виконавчих дій. Тобто ці витрати та їх стягнення вирішується не судом, а судовим виконавцем в ході виконання рішення суду.  Відповідач вважає, що моральна шкода, яку  отримав позивач в зв’язку з невиконанням  ним рішення, ні яким чином не відноситься до здоров’я його дружини. Тому, просить суд відмовити позивачеві в частині стягнення збитків від інфляції, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди.

В зв’язку з неодноразовою неявкою відповідача в судове засідання,зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі ст. 224-226 ЦПК України.

           Суд,вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 30 серпня 2007 року згідно рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу стягнуто з ОСОБА_3 на його користь позивача 13130,00 гривень боргу,витрати по справі у розмірі 131,30 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., а всього стягнуто 13291,30 грн.

 Виконавчий лист по справі був виданий 06 березня 2008 року та  пред’явлений до примусового виконання 06 березня 2008 року.

 13 березня 2008 року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції було відкрито  виконавче провадження про примусове виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 2-2506 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 13291,30 грн. та наданий боржнику строк на добровільне виконання рішення суду  - до 20 березня 2008 року.

Починаючи з 20 березня 2008 року станом на 29 січня 2010 року рішення від 30 серпня 2007 року відповідачем виконано частково в сумі 3528,00 грн. Заборгованість по виконавчому листу № 2-2506 станом на листопада 2010 року складає6262 гривень 30 копійок.

 Збитки від інфляції складають 3209,72 грн., 3% річних – 641,01 грн., а всього 3850,73 грн. Крім зазначених збитків позивачем також понесені додаткові витрати, пов’язані з виконанням рішення суду виконавчою службою на загальну суму 1089,39 грн., які включають в себе: витрати на товарознавче дослідження квартири по вул. Перекопська  14/6 у м. Кривий Ріг – 600,00 грн.; витрати на пальне, пов’язані з пересуванням по місту для роботи з експертом, адвокатом, нотаріусом – в сумі 435,75 грн.; витрати на послуги БТІ – в сумі 53,64 грн.                        

  Неправомірними діями відповідача позивачеві завдана моральна шкода, яка полягає в порушенні його звичайного порядку життя, душевних та моральних переживаннях. Починаючи з 2007 року позивач змушений постійно звертатися  до органів виконавчої служби з метою повернення своїх грошей,звертатися до нотаріальної контори, експертів для проведення оцінки частки квартири, яка належить відповідачеві для подальшої її реалізації. Відповідач в добровільному порядку повертати борг не бажає. Для того, щоб уникнути  примусового стягнення з відповідача заборгованості, після отримання виконавчого листа за місцем роботи, з роботи звільнився.Неповернення відповідачем грошей створює позивачеві проблеми в сім’ї,його дружина  є інвалідом 3 –ї групи і нещодавно перенесла складну операцію та складне післяопераційне лікування.Позивач був змушений позичати гроші на її лікування, а зараз не має можливості їх віддати.Такі дії відповідача призвели до того,що він втратив спокій та сон, ситуація яка склалася, його дуже пригнічує.Крім того,відмова відповідача вирішити питання в добровільному порядку  призвела до того, що він змушений був звертатися до фахівця в області права за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, що призвело до додаткових витрат матеріального характеру,витрачання часу на збирання документів.Тому суд вважає,що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню,на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

            Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

            Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

             Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Слід зазначити, що положення ст. 625 ЦК України застосовуються як санкція цивільно-правової відповідальності до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

              Враховуючи наведене та  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 612, 623, 625, 626, 1046-1050, 1166, 1167 ЦК  України, суд -

В И Р І Ш И В:

              Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення збитків від інфляції, три відсотка річних, матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.  

                 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

                         -збитки від інфляції в сумі – 3209 гривень 72 копійки,

                         -три відсотки річних в сумі 641 гривну 01 копійку,

                         -матеріальну шкоду в сумі 1089 гривень 39 копійок,

                         -моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені  судовий збір в сумі 51 гривна та витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 120 гривен.

В задоволенні решти позовних вимог позивачеві ОСОБА_1 відмовити.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою завою  відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Головуючий суддя                                 Чумак Н.О.