№ 2-5529

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року                                                              Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Приходченко О.С.

при секретарі Марченко В.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 липня 2010 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 12 жовтня 1990 року, вона та відповідач є батьками двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружні стосунки між сторонами, ведення спільного господарства та сумісне проживання було припинено у вересні 2004 року. У матеріальному забезпеченні дітей відповідач участі не приймає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, задовольнивши позов. У своїй заяві до суду позивач просила справу розглянути за її відсутності у попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у своїй заяві до суду справу просив розглянути за його відсутності, рішення ухвалити у попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

    Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 12 жовтня 1990 року, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 5). Сторони мають двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), та неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Сторони подружні стосунки не підтримують, сумісно господарство не ведуть, живуть окремо з вересня 2004 року.

    На теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає разом зі своєю неповнолітньою донькою, займається її вихованням та утриманням (а.с. 8). Відповідач на утримання доньки матеріальну допомогу не надає.

    Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

    Донька сторін ОСОБА_4 неповнолітня, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4.

    За таких обставин суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

    Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

    Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки з дня подання позову, тобто з 21 липня 2010 року.

    На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

    П. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

    З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

    Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

    На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

    У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнена від сплати судового збору та згідно з п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України – від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 51 гривні – п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень – п.п. 3 п. 3 Розділу І Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 180, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», п.п. 3 п. 3 Розділу І Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року , ч. ч. 2, 3 ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367,  п. 5 Прикінцевих та перехід них положень ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровська, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4, починаючи стягнення з 21 липня 2010 року.

    Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 120 гривень.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                 Суддя