№ 2-4734

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2010 року                                                                                                    Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Приходченко О.С.

при секретарі Ткаченко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 5 травня 2010 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові та у ході судового засідання посилалася на те, що проживала з відповідачем однією сім'єю з 2006 року, вона та відповідач є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2008 року фактичні шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть та проживають окремо. Відповідач у вихованні дитини участі не приймає, останні п'ять місяців допомогу на її утримання не надає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, задовольнивши позов.

    Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував та просив суд розглянути справу за його відсутності.

    Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю з 2006 року. Сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

    20 червня 2009 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4, у зв'язку з чим нею було змінено прізвище з «Цвєткової» на «Марченко», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 15).

З вересня 2008 року фактичні шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть  та живуть окремо.

    На теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає разом зі своєю неповнолітньою донькою, займається її вихованням та утриманням. Відповідач на утримання доньки протягом останніх п'яти місяців матеріальну допомогу не надає.

    Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі.

    Частиною 1 статті 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    Донька сторін ОСОБА_3 неповнолітня, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, відповідач останні п'ять місяців матеріальну допомогу на її утримання не надає, тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

    Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

    Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки з дня подання позову, тобто з 5 травня 2010 року.

    На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

    П. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

    З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

    Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

    На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

    У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнена від сплати судового збору та згідно з п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України – від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 51 гривні – п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень – п.п. 3 п. 3 Розділу І Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 191 СК України, п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», п.п. 3 п. 3 Розділу І Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року , ч. ч. 2, 3 ст. 88, ст. ст. 209, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367,  п. 5 Прикінцевих та перехід них положень ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення повноліття ОСОБА_3, починаючи стягнення з 5 травня 2010 року.

    Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 120 гривень.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Суддя