№ 2-4696

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року                                                                                          Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Приходченко О.С.

при секретарі Марченко В.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, –

ВСТАНОВИВ:

МКП «ДМТМ» 29 квітня 2010 року звернулося з позовом до суду до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми боргу. Позивач у своєму позові посилався на те, що в м. Дніпропетровську на АДРЕСА_1 проживають відповідачі. Головним квартиронаймачем є ОСОБА_1, і на його ім’я було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1. Відповідачі, які живуть в зазначеній квартирі, не здійснювали оплату за надання позивачем теплової енергії з 15 жовтня 2002 року по 1 лютого 2010 року у зв’язку з чим, виникла заборгованість у розмірі 4 258 гривень 71 коп. Позивач у своєму позові просив стягнути з відповідачів солідарно суму боргу по сплаті за постачання теплової енергії у розмірі 4 258 гривень 71 коп, а також судові витрати, які було сплачено позивачем при поданні позову до суду, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглянути у попередньому судовому засіданні за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

    Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, у своїй заяві до суду справу просили розглянути за їх відсутності у попередньому судовому засіданні, позовні вимоги визнали, позов просили задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

    Судом встановлено, що МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» надає послугу теплопостачання у м. Дніпропетровську на АДРЕСА_1, в якій відповідачі проживають складом сім’ї з трьох осіб: ОСОБА_1, 1960 року народження, ОСОБА_2, 1958 року народження, та ОСОБА_3, 1985 року народження (а.с. 5).

    Головним квартиронаймачем є ОСОБА_1, на його ім’я було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1.

    За надану послугу теплопостачання відповідачами повинна була проводитися оплата до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим. Проте тривалий час така оплата не здійснювалася, і за період з 15 жовтня 2002 року по 1 лютого 2010 року виникла заборгованість у розмірі 4 258 гривень 71 коп (а.с. 8).

    Про наявність заборгованості відповідачі повідомлялися, про що свідчить акт від 23 жовтня 2009 року (а.с. 6).

    Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України від 16 січня 2003 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України від 16 січня 2003 року встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у встановлені строки.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість по сплаті за постачання теплової енергії за период з 15 жовтня 2002 року по 1 лютого 2010 року в сумі 4 258 гривень 71 коп солідарно, оскільки обов’язок по сплаті наданої послуги позивачем належить відповідачам, вони своєчасно оплату на здійснювали, тому виникла заборгованість, яку відповідачам, враховуючи перелічені норми ЦК України та ЖК України, необхідно сплатити.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Абзацом 5 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено, що від сплати державного мита звільняються інваліди І та ІІ груп.

Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмір 51 гривні (а.с. 2) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень (а.с. 3). Відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, тому відповідно до абз. 5 п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача у рівних частках, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з усіх відповідачів на користь позивача рівними частками.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 509, ст. 526, абз. 1 ч. 1 ст. 530 ГК України від 16 січня 2003 року, ст. ст. 67, 68 ЖК України, абз. 5 п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» заборгованість по сплаті за постачання теплової енергії за період з 15 жовтня 2002 року по 1 лютого 2010 року у розмірі 4 258 гривень 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 25 гривень 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 10 гривень, а всього 35 гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 25 гривень 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 10 гривень, а всього 35 гривень 50 коп.

    Рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Суддя