№ 2-4111

2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року                                                           Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Приходченко О.С.

при секретарі Марченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Кредитної спілки Дніпропетровщини до ОСОБА_1 про стягнення суми, –

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка Дніпропетровщини 3 березня 2010 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми. Позивач у своєму позові, а його представник у ході судового засідання, посилалися на те, що 30 серпня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 3 500 гривень, а відповідач зобов’язалася повернути кредит і сплатити відсотки відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору. Через невиконання відповідачем своїх обов’язків, передбачених договором, позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. Судовим наказом Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2005 року з відповідача було стягнуто суму боргу, проценти, штраф, пеню та судовий збір на загальну суму 3 741 гривня 91 коп. Але до теперішнього часу відповідачем погашення боргу не здійснено, сума боргу не сплачена. Позивач у своєму позові, а його представник у ході судового засідання, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитом у розмірі 2 336 гривень 15 коп, пеню у розмірі 5 822 гривень 04 коп, суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 395 гривень 70 коп, збитки у розмірі 8 313 гривень 45 коп, а всього 17 867 гривень 34 коп, та судові витрати, сплачені позивачем при поданні позову до суду, задовольнивши позов.

    Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке мається в матеріалах справи, про причини своєї неявки суд не повідомила. На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

    Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 серпня 2004 року між Кредитною спілкою Дніпропетровщини та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір 2208-К, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 500 гривень, а відповідач зобов’язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування (а.с. 7).

У зв’язку з тим, що відповідачем взяті на себе зобов’язання належним чином не виконувалися, позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Судовим наказом Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2005 року з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість у розмірі 3 723 гривень 29 коп та судовий збір у розмірі 18 гривень 62 коп, а всього 3 741 гривні 91 коп (а.с. 6).

Але до теперішнього часу ОСОБА_1 свій борг Кредитній спілці Дніпропетровщини не сплатила, жодного платежу задля погашення боргу не здійснила.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3 кредитного договору встановлено, що річна процентна ставка за користування кредитом складає 36 відсотків та сплачується позичальником через касу кредитора чи шляхом перерахування на його поточний рахунок.

Згідно з п. 5 кредитного договору строк дії договору: з моменту підписання договору до повного виконання сторонами прийнятих зобов’язань.

Як зазначалося вище, відповідачем до теперішнього часу сума боргу не сплачена.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитом у сумі 2 336 гривень 15 коп, пеню у розмірі 5 822 гривень 04 коп, суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 395 гривень 70 коп, збитки у розмірі 8 313 гривень 45 коп, а всього 17 867 гривень 34 коп, розрахунок яких надано у позовній заяві, оскільки взяте на себе зобов’язання відповідачем належним чином не виконано, стягнута сума боргу не сплачена, судовий наказ ВДВС було повернуто без виконання на підставі п. 2 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», тому з позивача є передбачене чинним законодавством право на звернення з таким позовом до суду.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

    Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 178 гривень 67 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитною спілкою Дніпропетровщини складає 18 166 гривень 01 коп (17 867 гривень 34 коп + 178 гривень 67 коп + 120 гривень = 18 166 гривень 01 коп).

На підставі викладеного, керуючись ст. 625, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 169, ст. ст. 209, 212-215, 218, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 225, 226  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Дніпропетровщини суму у розмірі 17 867 гривень 34 коп, а також судовий збір у сумі 178 гривень 67 коп і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього 18 166 гривень 01 коп.

    Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення, а апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Суддя