№ 2-3601

2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року                                                                      Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Приходченко О.С.

при секретарі Марченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про стягнення аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 січня 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові та у ході попереднього судового засідання посилався на те, що рішенням виконкому Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 27 жовтня 2009 року призначений піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні. Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, батько дитини ОСОБА_2 відповідно до нотаріально посвідченої заяви відмовився від батьківських прав стосовно своєї доньки ОСОБА_3 Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Просив стягувати з відповідача на його користь аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, задовольнивши позов.

    Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка голови квартального комітету № 4, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

    Представник третьої особи у ході судового засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

    Вислухавши пояснення позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

    Судом встановлено, що рішенням виконкому Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 714 від 27 жовтня 2009 року ОСОБА_1 призначений піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою було збережено житло за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

    Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 7).

    Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с. 12).

    Батько дитини ОСОБА_2 відмовився від батьківських прав стосовно неї, про що свідчить копія нотаріально посвідченої заяви від 14 жовтня 2009 року (а.с. 8).

    На теперішній час позивач ОСОБА_1 займається вихованням та утриманням неповнолітньої ОСОБА_3. Відповідач на утримання доньки матеріальну допомогу не надає.

    Частиною 2 статті 247 СК України передбачено, що встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

    Абзацом 2 частини 2 статті 179 СК України встановлено, що опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини.

    ОСОБА_3 неповнолітня, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні свого піклувальника, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_3.

    При таких обставинах суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

    Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

    Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки з дня подання позову, тобто з 27 січня 2010 року.

    На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

    П. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

    З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

    Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

    На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

    У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору та згідно з п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України – від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 51 гривні – п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень – п.п. 3 п. 3 Розділу І Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року.

    На підставі викладеного, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 179, ст. 180, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 247 СК України, п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», п.п. 3 п. 3 Розділу І Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року , ч. ч. 2, 3 ст. 88, ст. ст. 209, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367,  п. 5 Прикінцевих та перехід них положень ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь піклувальника ОСОБА_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_3, починаючи стягнення з 27 січня 2010 року.

    Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 120 гривень.

    Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення, а апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Суддя