2-342/10                                      

    ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

іменем України  

 16 вересня 2010 року  Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Лисенко С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дійсним договору довічного утримання та визнання права власності,        

в с т а н о в и в:  

 25.08.2009 року позивач подав у суд позов, в якому просив визнати дійсним договір довічного утримання та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 12.10.1997 року він уклав з ОСОБА_2 договір довічного утримання, який не був посвідчений нотаріально в зв’язку з поганим станом здоров’я останньої. На протязі двох років він здійснював догляд за ОСОБА_2, а після її смерті користувався квартирою, сплачував комунальні платежі та здійснив ремонт. З урахуванням зазначених обставин, позивач вважав, що набув права власності на спірну квартиру .

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду були надані письмові заперечення, в яких Харківська міська рада заперечувала проти задоволення позову /а.с. 34/.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 426 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, д оговір довічного утримання повинен бути нотаріально посвідчений і в договорі повинна бути зазначена оцінка відчужуваного будинку, що визначається за згодою сторін, а також види матеріального забезпечення, що надаються набувачем майна відчужувачеві, та їх грошова оцінка, яка визначається за згодою сторін.

Згідно до статті  47 ЦК України 1963 року, не додержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Виключення з вказаного правила встановлене ч. 2 ст. 47 ЦК України, якою закріплено, що в разі, коли одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Проте, ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження тієї обставини, що ним було повністю або частково виконано умови договору довічного утримання ОСОБА_2, а також взагалі не надано доказів на підтвердження укладення самого договору довічного утримання, оскільки надана позивачем копія розписки, яка була начебто складена ОСОБА_1 на підтвердження наміру останнього щодо догляду за ОСОБА_2 в обмін на отримання у власність квартири, ні за формою, ні за змістом не відповідає вимогам, які встановлені законом до договору довічного  утримання.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 214,215, 224 ЦПК України, ст.ст. 47, 426 ЦК України 1963 року, суд,    

                                                 в и р і ш и в:  

   В задоволенні позову відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                      С.В. Шевченко