Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 309/ 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«10» січня 2011 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Мосіної О.В.
За участю прокурора: Токмакова О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «29» вересня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2005 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння.
В позові зазначали, що рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 599 від 04.11.2004 року „Про поділ земельних ділянок” земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_1 було поділено та закріплено 0,05 га, по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а земельну ділянку площею 0,05 га з присвоєнням поштового адресу АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 Посилаючись на вказані обставини позивачі просили суд виділити в натурі та закріпити земельну ділянку площею 0,05 га по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а земельну ділянку площею 0,05 га. по вул. Макарова 40-а за ОСОБА_5, зобов’язати Комунальне підприємство з технічної інвентаризації видати технічні паспорта на жилі будинку по АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 і ОСОБА_4, по АДРЕСА_1 на ОСОБА_5
В судовому засіданні суду першої інстанції від 29.09.2005 року ОСОБА_3 просила суд визнати за нею та ОСОБА_4 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці 0,066 га і до якого входять наступні споруди: житловий будинок літ. „К”, веранду літ. „к”, сарай літ. „Е”, ? частку сараю літ. „Б”, альтанку „Д”, навіс „С”.
У травні 2005 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння.
В обґрунтування позову посилалась на рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 599 від 04.11.2004 року, яким поділено між сторонами по справі земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1 Запорізької області, а також на те, що на земельній ділянці площею 0,033 га. по АДРЕСА_1 знаходяться будівлі: сіни літ. „а1”, веранду літ. „а2”, літню кухню літ. „Г”, сараї літ. „Я, Л, Р”, ? частку сараю літ. „Б”, навіси літ. „П, У, О”. На підставі викладених у позові обставин, ОСОБА_5 просила суд визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, що складається із зазначених вище споруд.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 вересня 2005 року позови задоволено. Виділено ОСОБА_3, ОСОБА_4 в натурі в окреме домоволодіння у рахунок 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_1 наступні споруди: житловий будинок літ. „К”, веранду літ. „к”, сарай літ. „Е”, ? частку сараю літ. „Б”, альтанку „Д”, навіс „С”. Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на зазначене нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці 0,05 га. Виділено ОСОБА_5 в натурі в окреме домоволодіння у рахунок 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 наступні споруди: сіни літ. „а1”, веранду літ. „а2”, літню кухню літ. „Г”, сараї літ. „Я, Л, Р”, ? частку сараю літ. „Б”, навіси літ. „П, У, О”. Визнано за ОСОБА_5 право власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці 0,05 га і складається із зазначених вище споруд. Припинено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Не погоджуючись з рішенням районного суду, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовів відмовити, а також просив суд застосувати поворот виконання рішення суду шляхом зобов’язання комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради скасувати державну реєстрацію на самочинно збудовані об’єкти нерухомості за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Задовольняючи, як первісні так і зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторонам по справі належать по 1/3 частині спірного домоволодіння, самочинно збудовані споруди відповідають санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, норми їх розміщення не порушені, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 Запорізької області. На підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 531 від 05.09.2001 року їм надано у спільне часткове користування на умовах оренди земельну ділянку, по 1 /3 частки кожному, площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 599 від 04.11.2004 року „Про поділ земельних ділянок” земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_1 було поділено та закріплено 0,05 га за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а земельну ділянку площею 0,05 га з присвоєнням поштового адресу АДРЕСА_1 за ОСОБА_5
Згідно технічних документів на виділеній їм земельній ділянці розташовані самочинно збудовані споруди житловий будинок літ. „К”, веранда літ. „к”, сарай літ. „Е”, альтанка „Д”, сіни літ. „а1”, веранда літ. „а2”, літня кухня літ. „Г”, сараї літ. „Б”, „Я”, „Л”, „Р”, навіси літ. „С”, „П”, „У” „О”.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Цивільні права можуть виникати з рішення суду, як зазначено у ч. 5 ст. 11 ЦК України, лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, передбачених ст. ст. 335, 376, 392 ЦК України.
Згідно ч. ч.1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже забудоване нерухоме майно.
Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво відповідно до припису ч.1 ст. 15 ЦК України може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Таким чином, загальною процедурою вирішення справ щодо самочинного будівництва є адміністративна процедура, а компетентними органами для її здійснення є орган місцевого самоврядування.
Враховуючи норми Закону України „Про основи містобудування” та Закону України „Про планування і забудову територій” для вирішення питання про визнання за особою права власності на об’єкт нерухомого майна в тому разі, коли в прийнятті такого об’єкта в експлуатацію відмовлено, обов’язковою умовою є дотримання усіх визначених законом вимог та умов, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.
Між тим, матеріали справи не містять жодних даних про звернення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до органу місцевого самоврядування з питання введення в експлуатацію самочинно збудованих споруд та про відмову цього органу у його вирішенні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про залишення без задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає заяву без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Приймаючи до уваги ту обставину, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням по справі нового рішення про залишення як первісних так і зустрічних позовних вимог без задоволення, колегія суддів вважає за можливе допустити поворот виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317, 380 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «29» вересня 2005 року в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
„Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння залишити без задоволення.
Допустити поворот виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «29» вересня 2005 року у цій справі.
Зобов’язати Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на об’єкти нерухомості літ. „К, к, ? частина Д, Б, С”, що розташовані по АДРЕСА_1 Запорізької області. проведену на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від від «29» вересня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння, -
Зобов’язати Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_5 на об’єкти нерухомості літ. „а-1, а-2, Г, Я, Л, Р, ? частина Б, П, У, О”, що розташовані по АДРЕСА_1 Запорізької області проведену на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від від «29» вересня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на ціле домоволодіння, -
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: