справа № 22-ц/2690/2204/2011 головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Головачова Я.В., Невідомої Т.О.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест», третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання договору іпотеки недійсним
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову. Апелянт посилається на те, що при вирішенні спору суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Суд не звернув уваги, що у переданій в іпотеку квартирі проживав малолітній син іпотекодателя, який мав право на користування цим жилим приміщенням. В разі звернення стягнення на предмет іпотеки він може бути позбавлений такого права. Тому, вказана угода, відповідно до положень СК України, Законів України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», могла бути укладена лише за умови отримання попередньої згоди органу опіки і піклування. При укладенні оспорюваного правочину такої згоди отримано не було. Недотримання зазначених вимог закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦПК України. Доводи позивача щодо наявності обставин, які наводились в обґрунтування позову, не спростовані, норми матеріального права, на підставі яких вирішено спір, в рішенні не наведені. Суд не витребував у відповідача доказів на підтвердження того, що банку було відомо про наявність в іпотекодателя неповнолітньої дитини.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2, її представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник Приватного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест» заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.09.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест» і яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, до якого 12.03.2007 року внесені зміни. За його умовами остання передала банку в іпотеку для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 8-9, 11-16, 21-23, 24).
Згідно свідоцтва про право власності, власником вказаної квартири була ОСОБА_2 (а. с. 29).
Тому остання, як власник, мала право на розпорядження належним їй майном, в т. ч. і передачу його в іпотеку.
Доказів, які б свідчили, що власником квартири були інші особи, зокрема, її неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, або ж у нього були майнові права на це приміщення, не подано.
За таких обставин безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що оспорюваний договір міг бути укладений лише при наявності попередньої згоди органу опіки і піклування, як це встановлено ст. 177 СК України, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства».
Цими правовими нормами передбачена необхідність отримання згоди органу опіки і піклування у випадках укладення угод батьками щодо майнових прав неповнолітньої дитини.
Як зазначено, договір іпотеки не зачіпав майнових прав малолітньої дитини іпотекодателя, оскільки вона таких прав на квартиру не мала.
Отримання попередньої згоди органів опіки та піклування передбачено ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» у випадках здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.
Між тим, належних доказів, які б підтверджували реєстрацію у квартирі АДРЕСА_1 неповнолітнього сина ОСОБА_2, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виникнення у нього права на користування цим жилим приміщенням, не подано.
Згідно довідки, на момент укладення оспорюваного договору у квартирі, крім власника, була зареєстрована її повнолітня дочка ОСОБА_4 (а. с. 46).
Зроблений в рішенні суду першої інстанції висновок про проживання і реєстрацію позивача у спірній квартирі колегія суддів визнає помилковим, оскільки він не грунтується на поданих доказах, і такі на його підтвердження в рішенні не наведені.
Лише та обставина, що позивач є сином ОСОБА_2 квартири не тягне за собою виникнення у нього права на користування належною власнику квартирою.
Тому, для укладення договору іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру, не було необхідності отримувати попередню згоду органів опіки та піклування, а, відповідно, відсутні підстави для визнання цього договору недійсним виходячи із обставин, якими обґрунтовувався позов.
З огляду на викладене суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного, в зв’язку з чим підстави для її задоволення і скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий: судді: