справа № 22-ц/2690/702/2011                                                             головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінов С.М.  

          категорія:                                                                                                                   доповідач: Наумчук М.І.  

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 11 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І.

 суддів: Головачова Я.В., Невідомої Т.О.

 при секретарі Голуб К.І.

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виконання зобов’язань боржника та сплату ним грошових коштів

 за апеляційною скаргою ОСОБА_3

 на ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2008 року, -  

  в с т а н о в и л а :  

 Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2008 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить цю ухвалу скасувати. Апелянт посилається на те, що квартира, на яку накладено арешт, відповідачу не належить, її власником є вона.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що порушень законодавства при постановленні ухвали допущено не було.

Представник ОСОБА_2 вважала, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

     В порядку забезпечення позову арешт може бути накладений на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_1 суддя виходив з того, що вона належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Висновок про те, що власником квартири є ОСОБА_2 будь-якими доказами не підтверджений і такі в матеріалах справи відсутні.

Оскільки в розпорядженні суду не було даних про належність відповідачеві на праві власності цієї квартири, то суд не міг забезпечувати позов шляхом накладення арешту на це майно, в зв’язку з чим неможливо визнати оскаржувану ухвалу законною, а тому вона підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції надане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2010 року, яким квартира АДРЕСА_1 визнана особистою приватною власністю останньої.

Вказане рішення набрало законної сили.

За таких обставин колегія суддів скасовує оскаржувану ухвалу і постановлює нову про відмову представнику ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 42).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -      

у х в а л и л а :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2008 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити представнику ОСОБА_1 в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

  Головуючий:

 судді: