донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.01.2011 р. справа №14/307пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Калантай М.В.
суддівДучал Н.М.
Новікової Р.Г.
за участю представників сторін :
прокурор:Пономарьов А.О.
від позивача :не з’явився
від відповідача:не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Заступника прокурора Луганської області м. Луганськ
на ухвалу господарського суду Луганської області
від29.11.2010 року
у справі№14/307пн
за позовомПрокурора м. Стаханова в інтересах держави в особі Стахановської міської ради м. Стаханов
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Брянка
прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у належний для використання стан
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року у справі №14/307пн (суддя Лісовицький Є.А.) задоволено заяву відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Брянка та відстрочено виконання рішення від 20.09.2010 року у даній справі строком на 24 місяці, тобто до 29 листопада 2012 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Заступник прокурора Луганської області звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник наполягає на порушенні господарським судом приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України. На його думку відповідачем не надано достатніх доказів щодо неможливості виконання рішення суду. Заступник прокурора стверджує про те, що при прийнятті спірної ухвали були порушені права позивача, як власника землі, щодо вільного розпорядження земельною ділянкою.
Заявник апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.
Позивач, Стахановська міська рада м. Стаханов, наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в засідання суду не направив причин неявки суду не повідомив.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 м. Брянка, також відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Від відповідача на адресу суду надійшла телеграма, в якій він просив відкласти розгляд справи у зв’язку із хворобою.
У відповідності до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості направити до засідання суду свого представника, з належним чином підтвердженими повноваженнями доказів неможливості такого направлення суду надано не було.
Крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез’явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на нез’явлення представників сторін, достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши прокурора, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.2010 року у даній справі задоволено позов Прокурора м. Стаханова, заявленого в інтересах держави в особі Стахановської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Брянка та зобов’язано відповідача негайно після набрання законної сили даним рішенням звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0080 га, розташовану за адресою: м. Стаханов, вул. Б. Хмельницького, біля споруди №19 а (біля кафе "Апшерон"), та привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу тимчасової споруди.
На виконання цього рішення був виданий відповідний наказ від 04.10.2010 року.
Відповідач звернувся з заявою про відстрочення виконання рішення по справі терміном на 24 місяці.
Господарський суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою задовольнив заяву відповідача та відстрочив виконання рішення у даній справі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції у даній справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.
У відповідності до статті 121 Господарського процесуального кодексу України При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, господарський суд першої інстанції повинен був встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Разом з тим, задовольняючи відповідну заяву відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з наступного.
На земельній ділянці, яка підлягає звільненню, розташований об’єкт –тимчасова споруда, що належить відповідачу.
Звільнення земельної ділянки призведе до фактичного зносу споруди, що є тривалим процесом та вимагає дотримання певного порядку проведення дій, направлених на розібрання споруди.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач, не маючи можливості виконати в цей час рішення суду, буде не тільки позбавлятися всього належного йому об'єкту нерухомості, а і не одноразово притягуватись до адміністративної відповідальності у зв'язку з не виконанням судового рішення, яке він не має можливості виконати в наступний час, оскільки виконати судове рішення можливо лише встановленим законом шляхом з дотриманням існуючих правил та норм стосовно будівельних вимог з залученням осіб які мають відповідні ліцензії на проведення ремонтно-будівельних робіт.
Так, при виконанні відповідачем рішення необхідно залучати відповідних спеціалістів по реконструкції нерухомості, затверджувати новий проект, отримувати дозвіл на будівельні роботи та проводити узгодження з іншими інстанціями, залучати осіб, які будуть виконувати демонтажні роботи з урахуванням вимог охорони та безпеки праці, скористатися послугами осіб, які фізично вивезуть будівельні матеріали з земельної ділянки, що будуть отримані після розібрання будівлі.
Тому, на думку господарського суду першої інстанції, на даний час виконати рішення в частині звільнення земельної ділянки є неможливим.
Однак, з викладеного вбачається, що господарський суд взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що, на думку судової колегії, суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, оскільки наведені обставини за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для відстрочення виконання рішення.
З огляду на викладене та надані до матеріалів справи докази, судова колегія вважає, що в оскарженій ухвалі господарський суд не навів переконливих доводів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у даній справі не відповідає чинному законодавству, прийнята з порушенням вимог процесуального права, тому підлягає скасуванню, а заява відповідача про відстрочення виконання рішення –залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року у справі №14/307пн - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року у справі №14/307пн - скасувати.
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відстрочення виконання рішення від 20.09.2010 року у справі №14/307пн –залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий М.В.Калантай
Судді Н.М.Дучал
Р.Г.Новікова
Надруковано 9 примірників:
1 –у справу;
3 –прокурору;
2–сторонам у справі;
1 –ГСЛО;
2- ДАГС.