Справа 2-786/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада      2010   року                                                                с. Роздольне

Роздольненський  районний суд Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого – судді Абеляшева О.В.,

при секретарі –  Оголь О.П.,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом  Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»    до   ОСОБА_1, 3-і особи ОСОБА_2, Служба у справа дітей Роздольненської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування – Роздольненська районна державна адміністрація АР Крим     про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернувся до суду з позовом     до ОСОБА_1, 3-і особи ОСОБА_2, Служба у справа дітей Роздольненської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування – Роздольненська районна державна адміністрація АР Крим про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Вимоги мотивовані тим, що   19.04.2007 року  між Банком та ОСОБА_1,    укладена угода  про надання кредиту у розмірі 17 700 доларів США   зі сплатою 12,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2027 року.    Відповідач           ОСОБА_1,  свої  зобов’язання  по кредитній угоді не виконує. У забезпечення виконання зобов’язань по кредитній угоди між Банком та ОСОБА_1   було укладено договір іпотеки. У зв’язку з чим  Банк  просить   звернути стягнення на майно, що є предметом договору  іпотеки  та виселити відповідача.

У судовому   засіданні   представник позивача позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, погодився з сумою боргу, згоден на її погашення. Проти звернення стягнення на квартиру заперечував, просив суд не звертати стягнення на квартиру, оскільки, у квартирі прописані та мешкають його неповнолітні діти, інше рівнозначне житло він не має можливості їм надати.

Третя  особа - ОСОБА_2 проти звернення стягнення на квартиру заперечувала, оскільки там прописані та мешкають їх з ОСОБА_1, діти.  

Представник третіх осіб -  Служби у справа дітей Роздольненської районної державної адміністрації, Органу опіки та піклування – Роздольненської районної державної адміністрації АР Крим також проти звернення стягнення на квартиру заперечувала, вважала, що це буде суперечить інтересам дітей, це можливо за умови, що дітям буде надано рівнозначне житло.  

Заслухавши представника позивача, відповідача, третю особу та представника третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні  позову слід відмовити на наступних правових підставах.

    Судом встановлено, що 19.04.2007 р.,    між Банком та ОСОБА_1, укладена кредитна угода № SIKPGK00000016    на суму  17700,00  доларів США  зі сплатою 12,00 % річних відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2027 року.  

    Відповідно до п.п. 2.2   укладеного кредитного договору, графіку ОСОБА_1, повиннен сплачувати щомісячно обов’язкові платежі.    

ОСОБА_1,     зобов’язання по кредитному договору  належним чином не виконує, у зв’язку з чим  заборгованість  на 19.01.2009 р., складає – 16462,96 доларів США., (14984,69 доларів США  – заборгованість за кредитом; 1258,70 доларів США  – заборгованість по процентам за користування кредитом; 90,00 доларів США заборгованість за комісією за користування кредитом, 129,57 доларів США - пеня).  

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України  передбачено, що зобов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитною угодою між Банком та ОСОБА_1,  було укладено договір іпотеки квартири від 20.04.2007 року, відповідно до якого заставодатель –             ОСОБА_1,   передає у заставу заставодержателю – Банку квартиру АДРЕСА_1.

Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна у разі невиконання заставодателем зобов’язань по кредитній угоди.  

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 590 ч. 2  ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані положення встановлені і у Законі України «Про іпотеку», який є на думку суду,  спеціальним законом що регулює питання застави нерухомого майна.  

Згідно довідки Роздольненської селищної ради від 10.09.2010 р., № 592/02-21 склад родини ОСОБА_1, наступний: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 син, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3.  

Згідно адресних довідок, які є в матеріалах справи, ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 31 травня 2005 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в квартирі, яка є предметом договору іпотеки і на яку у випадку невиконання кредитного договору перед Банком може бути звернено стягнення,  зареєстровані і мешкають двоє неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», держава охороняє  і  захищає  права  та  інтереси  дітей  при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення  або  обмеження  прав  і  охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками  та  особами,  які  їх   замінюють,   житлових   прав   і охоронюваних законом інтересів дітей.

Для здійснення   будь-яких   правочинів  стосовно  нерухомого майна,  право власності на яке або право користування  яким  мають діти,  потрібна  попередня  згода  органів  опіки  та  піклування. Посадові особи органів  опіки  та  піклування  несуть  персональну відповідальність  за  захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди  на  вчинення  правочинів  щодо  належного дітям нерухомого майна.

Згідно ст. 17,18 Закону України «Про охорону дитинства»,  кожна дитина,  в  тому  числі  й  усиновлена,  має  право  на одержання  в  установленому  законом  порядку  в  спадщину майна і
грошових коштів батьків чи одного з  них  у  разі  їх  смерті  або визнання  їх  за  рішенням  суду  померлими  незалежно  від  місця проживання.  Дитина,  батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

У разі  визнання  батьків  або  одного  з  них  рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання  за  рахунок  їх коштів і майна.

Батьки або  особи,  які  їх  замінюють,  не  мають  права без дозволу  органів  опіки  і  піклування  укладати   договори,   які підлягають  нотаріальному  посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися  від  належних  дитині  майнових  прав,   здійснювати розподіл,  обмін,  відчуження  житла,  зобов'язуватися  від  імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Держава забезпечує   право   дитини  на  проживання  в  таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти -  члени  сім'ї  наймача  або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки  та  піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових  прав  дітей  при  відчуженні  жилих приміщень та купівлі нового житла.

Таким чином, на думку суду, звернення стягнення на квартиру, що є предметом договору іпотеки де зареєстровані і мешкають неповнолітні діти ОСОБА_1, а також  виселення його та його неповнолітніх дітей,  буде порушувати їх права на житло, що є неприпустимим.  

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст.10, 11, 60,88,  130, 212, 214, 215, 217, 218, 223, 209, 210, 224 – 228  ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»    до   ОСОБА_1, 3-і особи ОСОБА_2, Служба у справа дітей Роздольненської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування – Роздольненська районна державна адміністрація АР Крим     про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, відмовити.

Рішення суду  може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Роздольненський  районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя -