Справа №1-484/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

9 листопада 2010 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

                                                   головуючого судді Антонова А.В.,

                                                   при секретарі Кононенко О.П.,

                                                   за участю прокурора Спірідонова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має 2 малолітніх дітей, працюючого водієм ТОВ «Ріо», раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1, займаючи посаду водія-експедитора ПОТПФ «СіА» м.Полтави вчинив привласнення ввіреного йому майна.

        При прийомі на роботу з ОСОБА_1, був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого він зобов’язаний був дбайливо відноситися до переданих йому для зберігання чи інших цілей матеріальним цінностям підприємства та вживати заходів для попередження збитків. Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_1, були покладені обов’язки: щоденно вести маршрутні листи, відмічати маршрути руху, кілометраж, розхід палива та інше.

        В період часу з 02.02.2010 р. по 15.02.2010 р. ОСОБА_1 отримав для експлуатації паливо в кількості 340 літрів, але в подальшому умисно, з корисливою метою заволодіння чужим майном, привласнив 80 л. палива та використав на власні потреби, чим спричинив ПОТПФ «СіА» матеріального збитку на суму 536 грн.

        Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що працюючи водієм-експедитором в ПОТПФ «СіА» отримав для виконання своїх посадових обов’язків автомобіль ГАЗ-3307. Для своїх потреб він з баку автомобіля зцідив близько 80 літрів пального. У скоєному  щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.  

Визнані в суді підсудним фактичні обставини справи у відповідності до ст. 299 КПК України судом не досліджувалися, свідки не допитувалися.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.191 ч.1 КК України, як привласнення чужого майна, яке було йому ввірене і перебувало в його віданні.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття,     знаходження на утриманні 2-х малолітніх дітей.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного - відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, щиро розкаюється у скоєному злочині, раніше не судимий, характеризується позитивно, скоїв злочин, що не є тяжким, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді штрафу буде необхідним і достатнім для його виправлення.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

    З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попереднім – у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі, що зазначені в постанові від 14.07.2010 року, зберігати в матеріалах кримінальної справи.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення.

       Головуючий                                                                                                     Антонов А.В.