Справа № 22ц-1235/2007р. Головуючий у першій інстанції Хоменко Л.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Миронцов В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2007 року М.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого: Заболотного В.М.
Суддів: Миронцова В.М., Боброва І.О.
при секретарі: Мехед Т.О.
за участю - позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чернігівського районного суду від 12 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
встановив:
Рішенням Чернігівського районного суду від 12 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 3879 грн. 69 коп. у відшкодування матеріальної шкоди і 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди. На дане рішення подана апеляційна скарга відповідачем ОСОБА_3, в якій він просить рішення скасувати частково і ухвалити нове, яким стягнути лише матеріальну шкоду, у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд неправильно застосував норми матеріального права. Ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, рішеннями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала. Дійсно, апелянт на підставі доручення мав право розпоряджатись автомобілем, однак в момент ДТП за кермом автомобіля перебував ОСОБА_5, а тому саме він повинен відшкодувати моральну шкоду потерпілій ОСОБА_1. Також, суд не
2
прийняв до уваги, що позивачка теж порушила Правили дорожнього руху, будучи в нетверезому стані.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на положення ст. 1187 ЦК України, якою передбачені правила відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, згідно якої шкода відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом. Оскільки відповідач є безпосереднім володільцем транспортного засобу, то саме він повинен відповідати за завдану моральну і матеріальну шкоду. Розмір матеріальної шкоди належним чином позивачка підтвердила, а тому сума збитку 3879 грн. 69 коп. підлягала стягненню в повному обсязі. Визначивши розмір морального відшкодування, суд вийшов із глибини фізичного болю ОСОБА_1, тривалості душевних страждань, також із того, що в результаті ДТП вона отримала 3 групу інвалідності, і після того стала потребувати періодичного лікування, дотримання дієт, що позбавляє її можливості жити повноцінним життям, належним чином піклуватись про дитину. Заявлена позивачкою сума моральної шкоди - 50000 грн. не відповідає обсягу її моральних страждань, а тому стягненню підлягала шкода в сумі 25000 грн.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 19.08.2006 року в М.Чернігові по вул. Малиновського сталась ДТП, в результаті якої автомобіль, яким за дорученням володіє відповідач, скоїв'наїзд на ОСОБА_1, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження. Згідно показів свідків за кермом автомобіля перебував ОСОБА_5.. За фактом ДТП 29.08.2006 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, судове слідство на даний час триває.
Факт володіння відповідачем транспортним засобом на відповідній правовій підставі підтверджується тим, що згідно доручення, наданого 22.04.2004 року ОСОБА_6,ОСОБА_3 надано право розпоряджатися автомобілем.
Таким чином, судом першої інстанції вірно застосовані положення ст. 1187 ЦК України, згідно якої шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вирішуючи питання про задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вірно зазначив в рішенні про те, що позивачці дійсно була завдана така шкода, яка полягала в тривалих душевних стражданнях ОСОБА_1, тому, що в результаті отримання тяжких тілесних ушкоджень позивачка отримала З групу інвалідності, в результаті чого буде постійно потребувати лікування.
Але, разом з тим, суд, визначивши 25000 грн., як розмір морального відшкодування вийшов за межі розумності та виваженості, оскільки в даному випадку зазначена сума є завищеною, так як судом першої інстанції в недостатній мірі були враховані всі обставини ДТП, а саме те, що поведінка позивачки в якійсь мірі сприяла настанню вищезазначеної події та наслідків. А саме, як було
3
з"ясовано судом позивачка будучи в стані алкогольного сп'яніння, в порушення Правил дорожнього руху рухалась не по пішохідній доріжці, а по проїзній частині на стороні та в напрямку руху транспортного засобу тим самим, своїми діями створила небезпечну ситуацію.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягнутої суми морального відшкодування на користь позивачки до 5000 грн.
Враховуючи те, що всі ці негативні наслідки ДТП впливають і будуть впливати на фізичний і психічний стан позивачки, на її життя, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині відмови у задоволенні стягнення моральної шкоди, як такої що підлягає стягненню не з апелянта, а з особи, що перебувала за кермом автомобіля задоволенню не підлягають, оскільки вони спростовуються вищезазначеним, а також тим, що як матеріальну, так і моральну шкоду відшкодовує володілець транспортного засобу, яким і є ОСОБА_3, а не будь - яка інша особа, яка керувала на час ДТП автомобілем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського районного суду від 12 червня 2007 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду Украши в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.
з