Справа № 2 – 462 / 2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Володарський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Ткаченко О.В.
при секретарі Бондаренко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка справу
за позовом ОСОБА_1
до Володарської районної державної адміністрації Київської області ,
Капустинської сільської ради Володарського району,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 ,
про визнання права на отримання Державного акта на право власності на земельні ділянки в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ :
02 листопада 2010 року до Володарського районного суду Київської області звернулась позивачка ОСОБА_1 з названим позовом, в якому посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_7. З 1953 року і до дня своєї смерті ОСОБА_7 працював та був членом КСП «Прогрес» с. Чепіженці Володарського району Київської області.
13 березня 1996 року Володарським районним відділом земельних ресурсів за №18 зареєстровано Державний акт на право колективної власності на землю, який було видано КСП «Прогрес» с. Чепіженці Володарського району Київської області. Розмір земельної частки (паю) відповідно до довідки відділу земельних ресурсів у Володарському районі становить 3,97 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) становить 17 876, 00 гривень.
Позивачка вважає, що було порушено право її чоловіка – ОСОБА_7 на отримання земельної частки (паю), оскільки на час видачі КСП «Прогрес» Державного акта на право колективної власності на землю ( від 3.03.1996 року), він працював в даному господарстві та з числа членів КСП «Прогрес» не виводився, а тому просить суд визнати за нею право на отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку розміром 3, 97 умовних кадастрових гектарів вартістю 17 876 гривень в порядку спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_7.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Володарської районної державної адміністрації позовні вимоги визнав частково, а саме п. 2 позовної заяви про визнання за позивачем право на отримання Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку розміром 3.97 умовних кадастрових гектарів вартістю 17876.00 гривень в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_7 , з іншими позовними вимогами позивача не погоджуються та не визнають посилаючись на те, що дані питання не відносяться до компетенції Володарської РДА .
Представник відповідача Капустинської сільської ради Володарського району подав до суду заяву про розгляд справи без представника сільської ради з позовними вимогами позивача ОСОБА_1 згідні .
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, подали до суду заяви в яких просили справу розглядати без їхньої участі позовні вимоги позивачки визнають .
Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги визнав , проти їх задоволення не заперечував .
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача Володарської РДА, відповідача ОСОБА_6, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_7 (а.с. 7, 8) .
Відповідно до архівної довідки № 71 від 02.04.2010 року (а.с. 20), виданої архівним відділом Володарської районної державної адміністрації, у 1944 році на території села Чепіженці Володарського району відновив свою діяльність колгосп ім. Сталіна.
Згідно рішення загальних зборів членів колгоспу, що відбулися 30 вересня 1959 році колгосп ім. Сталіна с. Чепіженці приєднано до колгоспу імені Куйбишева села Капустинці.
У 1993 році на базі колишнього колгоспу ім. Сталіна створено колгосп «Прогрес».
У 1999 році згідно рішення загальних зборів агрофірми «Мрія» (протокол № 2 від 10.12.1999 року) до агрофірми «Мрія» села «Капустинці приєднано колективне сільськогосподарське підприємство «Прогрес» села Чепіженці.
Архівна довідка видана № 69 від 02.04.2010 року свідчить проте, що по документах архівного фонду колгоспу «Прогрес» с. Чепіженці Володарського району, згідно протоколів загальних зборів уповноважених членів колгоспу та засідання правління колгоспу за 1993-1996 роки виведення із членів колгоспу ОСОБА_7 не значиться (а.с. 23).
13 березня 1996 року видано Державний акт на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству «Прогрес» Капустинської сільської ради Володарського району Київської області (а.с. 25).
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, наданими суду позивачкою, не підтверджено факт прийому та перебування в членах колгоспу ОСОБА_7.
На час отримання колективним сільськогосподарським підприємством «Прогрес» Державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_7 не був включений до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю), на його ім’я не було видано сертифікат на право на земельну частку ( пай ) як члену господарства, а також відсутні докази, про прийняття його в члени колгоспу, а саме рішення загальних зборів колгоспників.
В силу ст. 60 ЦПК України, позивачка ОСОБА_1 не довела факт набуття чоловіком ОСОБА_7 членства к колективному сільськогосподарському підприємстві „Прогрес” , якому 13.03.1996 року видано Державний акт на право колективної власності на землю, а тому спадкодавець не набув права на земельну частку (пай) та не був внесений до списку-додатку до Державного акту на право колективної власності на землю , крім того позивач звернулась до суду з даним позовом через 14 років після смерті чоловіка, не надавши передбачених законом доказів про прийняття спадщини .
Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, його дружина ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про одруження (а.с. 7), спадщину не прийняла, до Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини не зверталась, що підтверджується листом Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області в якому зазначено, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, не заводилась (а.с.29).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу .
Ст. 126 Земельного Кодексу України , право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом .
Після покійного ОСОБА_7 спадкоємицею першої черги є його дружина, ОСОБА_1, яка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.
Ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Ст. 1261 ЦК України, вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Строк прийняття спадщини позивачкою після покійного чоловіка ОСОБА_7 пропущений, спадщина позивачкою не прийнята.
Згідно зі ст. 2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995 року члени КСП, у тому числі пенсіонери, які раніше в них працювали, мають право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що долучається до державного акту на право колективної власності на землю .
Враховуючи обставини по справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позивачка не має права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, оскільки вона спадщину після покійного чоловіка не прийняла, а також враховуючи, що права на земельну частку (пай) не набув її чоловік-спадкодавець, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки виходячи зі змісту статей 22, 23, Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року, який діяв на момент смерті ОСОБА_7) та Указу Президента України від 08.08.1995 року, право на земельний пай, у таких випадках особи набувають права на земельну частку (пай) за наявності трьох умов (перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до Державного Акту на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акту), судом перевірено ці обставини, і встановлено, що доказів про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_7 немає, а саме в 1953 році прийняття в члени колгоспу не значиться, в списки осіб доданого до Державного акту на колективну власність на землю покійний ОСОБА_7 не включений, тому суд вважає, що позовні вимоги позивачки не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 23 Земельного Кодексу України ( в редакції 1990р.) , ст.ст. 81, 125, 126, 152, п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, п. 2 Указу Президента України за № 720/95 від 08.08.1995 року, ст.ст. 1222, 1225, 1261, 1270 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 8, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд , -
ВИРІШИВ :
В задоволені позову ОСОБА_1 до Володарської районної державної адміністрації Київської області , Капустинської сільської ради Володарського району, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ,
про визнання права на отримання Державного акта на право власності на земельні ділянки в порядку спадкування – відмовити повністю.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: О.В. ТКАЧЕНКО