Справа № 1-97, 2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ                УКРАЇНИ

14 травня 2007 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -                                                           Сегет Я.С.

при секретарі -                                                            Волошиній Л.О.

з участю прокурора -                                                  Палієць Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроженця с Хрулі Лохвицького району, українця, громадянина України, освіта середня, працю­ючого слюсарем в ТОВ ім. Т.Г.Шнвченко, шлюб розірваний, на утриманні неповно­літня дочка, не судимого, мешканця АДРЕСА_1, в скоєнні зло­чину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в денний час 28.03.2007р., в АДРЕСА_1, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, грубо порушуючи конституційне право на недоторканність житла, передба­чене ст. 30 Конституції України, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи недоторканність житла, прий­шов в господарство ОСОБА_2, де шляхом розбиття скла у віконній рамі незаконно проник в жи­лий будинок. Своїми навмисними діями ОСОБА_1 порушив недоторканність житла потерпілого ОСОБА_2.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав в повному об"ємі.

Як видно з пояснень підсудного ОСОБА_1, він дійсно в обіденний час 28.03.2007р., в с Васи­льки вжив 200 грам горілки і 2 літра пива. Після чого прийшов в господарство ОСОБА_2, де ро­збив скло у віконній рамі і проник в жилий будинок.

У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обста­вин справи допитом підсудного ОСОБА_1

Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1 суд прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доведена.

Суд вважає, що навмисні дії ОСОБА_1, які скоєні з прямим умислом, що виразились у неза­конному приникненні до житла, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину ви­знав, щиро розкаявся, позитивно характеризується по місцю проживання, не судимий, має на утрима­нні неповнолітню дочку, дані обставини суд визнає пом'якшуючими покарання.

Суд відмічає, що ОСОБА_1 скоїв злочин в стані алкогольного сп"яніння, що згідно ст. 67 КК України суд визнає обставиною, що обтяжує покарання.

Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсуд­ного, обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, звільнивши його у відповідності до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Позовна заява по справі не заявлена, речові докази і судові витрати по справі відсутні. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 ( одного ) року обме­ження волі.

Згідно із ст. 75 КК України суд звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуван­ням, якщо він на протязі іспитового строку в 1 ( один ) рік не вчинить нового злочину. В порядку ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_1 такі обов'язки:

· не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-ви­конавчої системи;

· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу суд залишає підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути принесена апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп"ютері.