Справа    № 2-1166-1/07

 №2-2593-1/06

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2007 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді   Наборозняка М.І.

за  участю секретарів              Грень О.О., Савченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом Асоціації "Виноградарі та винороби України" до громадської організації "Український алкогольний конгрес", треті особи: Голова правління Громадської    організації    "Український    алкогольний     конгрес",    ОСОБА_1, Інформаційне агентство "Уніан"

про визнання недостовірною інформації, зобов'язання її спростувати, стягнення судових витрат

встановив:

Позивач  звернувся  до  суду з  позовом     до    громадської організації "Український алкогольний   конгрес"   про   визнання   недостовірною   інформації,   зобов'язання   її спростувати.

В позові, який в ході розгляду справи уточнив, вказав, що 21 серпня 2006 року за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 4 відбулася прес-конференція на тему: "Сучасні засоби і методи фальсифікації вина. Загроза зникнення українського натурального виноградного вина, внаслідок відсутності ефективної системи державного контролю якості і технологій у виробництві вина".

Під час згаданої вище конференції один із її учасників-голова правління Українського алкогольного конгресу-ОСОБА_1 сказав: "На сегодняшний день 90% украинского вина-это фальсификат".

Для підтвердження своєї думки ОСОБА_1 провів експеримент по виявленню фальсифікованого вина, застосувавши, за його словами, експрес-метод винороба Таїрова.

Він взяв три пляшки вина українських виробників та пляшку вина німецького виробника (за його ствердженнями). Вина були різних кольорів: два українських вина були червоними, одне українське вино було світло-коричневого кольору, німецьке вино було світло-жовтого кольору. Аналізуючи кольори підібраних для експерименту вин, можна зробити висновок, що це були різні види вин.

Відібравши вина, ОСОБА_1 із кожної з чотирьох пляшок розлив вино у склянки, при цьому вино розливалося у дві склянки, одна з якої використовувалася безпосередньо для проведення експерименту, а інша була контрольним зразком.

Всі вина, які використовувалися під час експерименту, розливалися у склянки з пляшок, які були заздалегідь відкритими. ОСОБА_1 пояснив цей факт небажанням гаяти час.

Потім він додавав до кожної із пар склянок по 1 чайній ложці порошкової соди. Через хвилину показав на склянки з вином українських виробників, в які була додана сода, і зауважив, що вино у цих склянках змінило свій колір: стало темнішим, а запах вина став подібним на запах "мышиных экскрементов" ; а от німецьке вино не змінило ні кольору, ні запаху.

Такі висновки щодо зміни запаху та кольору ОСОБА_1 зробив сам, ніхто із присутніх при проведенні експерименту осіб не приймав у ньому участі і висновків ОСОБА_1а не   підтверджував.

2

Після проведення експерименту він зауважив: "Картина, которую вы увидели, происходит практически с любым из украинских вин...Говорить о каком-либо качестве вина на сегодняшний день крайне тяжело".

Позивач в позовній заяві зазначає, що застосований ОСОБА_1 під час проведення експерименту експрес-метод не має ніякого відношення до винороба Таїрова, про що свідчить довідка Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова. Експрес-метод, обраний ОСОБА_1 під час експерименту, дійсно існує, про що детально описано у відповідній літературі.

На думку позивача ОСОБА_1 під час експерименту застосував вказаний медот абсолютно неправильно, а саме:

по-перше, для дослідження було обрано різні види вин;

по-друге, вино нааливалось із заздалегідь (до експерименту) відкоркованих пляшок, а тому объективно стверджувати, яка саме рідина була у пляшках неможливо (чи насправді це було вино українських виробників, яке продається в українських магазинах;

по-третє, відповідно до експрес-методу, обраного ОСОБА_1 для виявлення фальсифікованого вина, у вино потрібно додавати не порошкову соду, а лужний розчин з високою концентрацією соди у ньому;

по-четверте, відповідно до згаданого вище експрес-метода у вино повинен додаватися лужний розчин соди в об'ємі, який перевищує об'єм досліджуваного вина або у пропорції 1 до 1;

по-п'яте, для перевірки вин жовтого, оранжевого кольорів після додавання у них лужного розчину їх необхідно прокип'ятити.

Позивач не згоден із результатами експерименту взагалі, оскільки:

якщо мова йде про червоні вина, то після додавання у них лужного розчину за умови наявності виключно натуральних барвників, вино змінює червоний колір на грязно-синій, синій; тоді як синтетичні барвники не змінюють колір взагалі, тобто вино залишається таким же, як і до проведення експерименту;

- якщо мова йде про світлі вина, то після додавання у них лужного розчину та після кип'ятіння, натуральні барвники знебарвлюються, а штучні барвники знову ж таки не змінюють колір.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1, провівши експеримент абсолютно неправильно і отримавши абсолютно неправильні результати, маніпулюючи свідомістю глядачів, стверджував про те, що "Картина, которую вы увидели, происходит практически с любым из украинских вин...Говорить о каком-либо качестве вина на сегодняшний день крайне тяжело".

Аналізуючи причини наявності такої великої кількості фальсифікованого вина на ринку України, ОСОБА_1 сказав, що основна причина це "отсутствие сырьевой базы. Территория виноградников по состоянию на начало 1991 года составляла более 400 тыс. га; на сегодняшний же день осталось не более 50 тыс. га. То есть можно говорить, что 90% сырьевой базы практически уничтожено".

Така інформація є недостовірною і неправдивою, її можна спростувати офіційними даними Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища Державного комітету статистики України, згідно з якими загальна площа виноградників станом на 1990 рік становила 175,5 тис. га, а на 2005 рік-95,5 тис. га. Що стосується площ виноградників у плодоносному віці, то вони станом на 1990 рік становили 143,3 тис. га, а в 2005 році-80,6 тис га

Висловлювання ОСОБА_1 грунтуються на неправильно проведеному експерименті, а також на неперевірених даних щодо площі плодоносних виноградників   тому   є      недостовірною   інформацією,   поширеною   ним      серед

3

невизначеного кола осіб шляхом її оголошення на прес-конференції в конференц-залі інформаційного агентства "Уніан", яке знаходиться за адресою 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 4. В подальшому ця інформація була відтворена на телебаченні та у друкованих засобах масової інформації.

Вказана інформація негативно впливає на ділову репутацію позивача, діяльність якого асоціюється у споживача з майже всією виноробною національною галуззю, підриває довіру до виноробної продукції, захист якої здійснює позивач, спрямована на дискредитацію всієї національної виноробної галузі та вводить в оману споживачів продукції її підприємств.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на вказані в позовній заяві обставини. Пояснила, що згідно зі статутними документами Асоціація координує господарську діяльність її учасників на ринку виноробної продукції, сприяє розвитку ринку винограду та виноробної продукції, тому поширена ОСОБА_1, як керівником громадської організації, інформація негативно впливає на ділову репутацію позивача позивача (Асоціації).

В судове засідання відповідач своїх представників не направив, також в судове засідання не прибули третя особа ОСОБА_1 та представник третьої особи -інформаційного агентсва "УНІАН".

Всі зазначені особи про даті і час слухання справи повідомлені судом належним чином (Агенство "УНІАН" надало заяву, в якій просить слухати справу за відсутності його представника), тому суд проводить заочний розгляд справи, проти чого не заперечує представник позивача.

Суд,, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Згідно зі ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на  відповідь, а також на спростування  цієї  інформації.

Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила  інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який   вона була  поширена.

При розгляді справи суд згідно з ч. 1 ст. 8 ЦК України застосовує аналогію закону та вважає, що юридична особа (в даному конкретному випадку - позивач) має право на спростування поширеної про неї недостовірної інформації аналогічно як і фізична особа ( про, що вказано в ст. 227 ЦК України).

Згідно з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09. 1990 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності, і ділової репутації громадян і організацій» з наступними змінами у випадках поширення відомостей, що принижують репутацію організації, остання, якщо вона є юридичною особою, має право звернутись до суду з вимогами про її спростування, незалежно від того, якою особою (фізичною чи юридичною) поширено ці відомості.

При дослідженні матеріалів справи суд приймає за достовірні пояснення представника позивача в судовому засіданні, які підтверджують зміст позовної заяви. В наданих позивачем роздруківках із інтернет-сайтів (а.с. 10-22) міститься інформація, яка також підтверджує зміст позовної заяви ( у роздруківках сайтів з посиланням на висловлювання ОСОБА_1 (керівника відповідача) міститься інформація про «фальсифікацію виноградних вин в Україні», про площі виноградникі в Україні.

4

порошковыми.   Это   вина,   которые   не   имеют   ничего   общего   с   натуральным виноградным вином".

Зобов'язати громадську організацію "Український алкогольний конгрес" спростувати у той же спосіб (на прес-конференції із залученням засобів масової інформації"), у тому ж місці (в конференц-залі інформаційного агентства "Уніан", яке знаходиться за адресою 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 4), недостовірну інформацію, яка була поширена ОСОБА_1 21 серпня 2006 року під час прес-конференції на тему: "Сучасні засоби і методи фальсифікації вина. Загроза зникнення українського натурального виноградного вина, внаслідок відсутності ефективної системи державного контролю якості і технологій у виробництві вина" наступного змісту:

"...практически 90% виноградных вин, находящихся на реализации, в принципе можно назвать фальсификатом. Причин этому очень много, основная причина - это отсутствие сырьевой базы, потому что та территория виноградников, которая у нас была по состоянию на начало 1991 года более 400 тыс. га. На самом деле, на сегодняшний день осталось не более 50 тыс. га, то есть, можно говорить, о том, что за 15 лет 90% сырьевой базы фактически уничтожено. И даже от того небольшого количества, которое сегодня есть, в плодоношении находится не более 60%"

Стягнути з громадської організації "Український алкогольний конгрес", яка розташована у м.Киеві по вул. Гната Юри , 9 , кімната 414 на користь Асоціації "Виноградарі та винороби України" судовий збір в розмірі 8 грн 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн 50 коп, а всього 16 грн

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його оголошення до Святошинського районного суду м.Києва, апеляційна скарга - на адресу Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів з дня   подання   заяви   через районний   суд..