Судове рішення #13099744

Справа № 2-41/10

                                                                   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

29 жовтня 2010  року Київський районний суд м. Полтава у складі:

Головуючої – суддя Кузіної Ж.В.

При секретарі Пелих Н.М.

За участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про  стягнення компенсації за  майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з заявою про  визнання права власності та розподіл спадкового майна посилаючись на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син – ОСОБА_6, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно,яке складається з АДРЕСА_1 ; гаражу-боксу в кооперативі АДРЕСА_2; земельної ділянки та садового будинку  в с. Долина, Полтавського р-ну, легкового автомобілю ВАЗ 21063, 1987 року  випуску,  днз  НОМЕР_2, автопричепу до легкового автомобіля, 1988р. випуску  днз № НОМЕР_1, грошових вкладів. Крім позивача, спадкоємцем  є відповідач – дружина померлого. Позивач в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини , а тому просила визнати за нею право власності на Ѕ частину  майна, що набуте  ОСОБА_6

04 червня 2010 року позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме в частині стягнення  компенсації вартості за ј частину АДРЕСА_1  та ј частину садового будинку в с. Долина, Полтавського р-ну в сумі  95 102 грн. 50 коп. та судові витрати за проведення експертиз  в сумі 3493 грн. 44 коп. В іншій частині позовні вимоги  просила залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 04 червня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_5  щодо визнання за нею права власності на Ѕ частину АДРЕСА_1 ; гаражу-боксу в кооперативі АДРЕСА_2; земельної ділянки та садового будинку  в с. Долина, Полтавського р-ну, легкового автомобілю ВАЗ 21063, 1987 року  випуску,  днз  НОМЕР_2, автопричепу до легкового автомобіля, 1988р. випуску  днз № НОМЕР_1, грошових вкладів залишено без розгляду.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2  позовні вимоги  щодо стягнення компенсації з відповідача на користь позивача підтримали та пояснили, що її довірителем  не отримано свідоцтво про право на спадщину на ј частину спадкового майна, компенсацію за яке вона просить стягнути. При сплаті відповідачем компенсації  у повному розмірі , за нею підлягає визнання права власності за сплачену частку.

Відповідач  ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги визнала, не заперечує проти стягнення з неї на користь позивача компенсації за ј частину спадкового майна у розмірі  95 102,50 грн. Відповідач  при зверненні до нотаріальної контори не заперечувала, що позивач , як мати її померлого чоловіка має право на ј частину АДРЕСА_1  та ј частину садового будинку в с. Долина, Полтавського р-ну.

Представник відповідача підтримала пояснення відповідача та пояснила, що позивач  не  отримала в нотаріальній конторі  свідоцтва про право на спадщину, хоча  не мала ніяких перешкод в цьому.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1  помер ОСОБА_6.

Згідно ст. 1261 ЦК України  спадкоємцями  майна померлого є  сторони по справі - ОСОБА_5, як мати померлого та ОСОБА_3 – як дружина.

У судовому засіданні не заперечувалось сторонами  та підтверджено поясненнями відповідача, представника відповідача, повідомленням Четвертої полтавської державної нотаріальної контори , що ОСОБА_3  після звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини  , отримала свідоцтва  про право на спадщину за законом на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_5  в установлений  строк, відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України звернулась з заявою про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України  спадкоємець,який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме  майно, зобов»язаний  звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно .

Представники позивача  в судовому засіданні пояснили, що їх довірителем не отримано свідоцтво про право на спадщину на ј частину нерухомого майна - АДРЕСА_1  та ј частину садового будинку в с. Долина, Полтавського р-ну за частину якого вона просить стягнути з відповідача грошову компенсацію.

  Суду не надано постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії,  зокрема відмови у видачі позивачу свідоцтва про право   на   спадщину на ј частину  нерухомого майна, право  на яке  також визнається та не оспорюється відповідачем ОСОБА_3  

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію  за зазначену частину нерухомого майна, хоча сама не набула права власності на це майно та відсутні будь-які перешкоди щодо оформлення права власності на спадщину в установленому законом порядку  шляхом звернення до нотаріальної  контори для отримання свідоцтва про право на спадщину.  

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем заявлені позовні вимоги  щодо стягнення грошової компенсації, проте  не вказано подальша доля ј частини нерухомого майна грошову компенсацію за яке вона просить стягнути, за ким визнати право власності на цю частину.

У судовому засіданні представники позивача  пояснили, що  права власності на  цю частку повинно бути визнане за відповідачем, після сплати останньою  всієї компенсації, проте  такі уточнення викладені усно, а не як передбачає  ЦПК України  в письмовій формі з дотриманням ст. 119 ЦПК України , а тому не можуть бути прийняті судом.

З 04.06.2010 року позивач не була  позбавлена у праві уточнити свої позовні вимоги  щодо визнання права власності  на ј частину АДРЕСА_1  та ј частину садового будинку в с. Долина, Полтавського р-ну.

За таких обставин, позивач звернулась з позовом до суду про стягнення компенсації за нерухоме майно , не будучи власником вказаного майна, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного  та керуючись ст. ст..  1261, 1270, 1297 ЦПК України, ст.. ст.. 10,11,60, 209, 212, 213-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В  :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його  проголошення.

Суддя                                     Ж.В.Кузіна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація