Справа №22ц21571/2009 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 32 ( 3 ) Деркач Н.М.
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
11 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді:- Неклеси В.І.
суддів: - Братіщевої Л.А., Зубакової В.П.
при секретарі: -. Євтодій К.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7
представника відповідача - Лутоніної Надії Володимирівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працюючи на ш. ім.. Леніна ВАТ «КЗРК» тривалий час в шкідливих умовах праці, отримала професійне захворювання.
Первинним висновком МСЕК від 11.06.2001 року їй було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 20% та встановлено професійне захворювання - пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легенів 1ст. ЛН 1-2 ст. При подальших переоглядах відсоток втрати працездатності зменшувався і висновком МСЕК від 08.10.2008р. їй встановлено 15% безстроково.
Вважає, що відповідачем їй спричинено моральну шкоду, розмір якої вона визначила у 90 тис. грн. та просила суд стягнути цю суму з Відділення Фонду.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Відділення Фонду на її користь моральну шкоду в розмірі 20000 грн. в решті позову відмовлено. Стягнуто з Відділення Фонду 50 грн. в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Інші судові витраті віднесено на рахунок держави.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, суд не врахував, що на теперішній час правових підстав для відшкодування моральної шкоди Відділенням Фонду немає, а тому останнє не є належним відповідачем; позивачкою не надано доказів на підтвердження факту наявності моральної шкоди та розрахунків розміру такої шкоди; не проведено медико-соціальної експертизи для встановлення факту спричинення моральної шкоди; при вирішенні питання про розмір моральної шкоди суд не звернув уваги та той факт, що позивачем отримана одноразова допомога та призначені щомісячні страхові виплати.
Крім того, судом не взято до уваги, що Дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «е» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» призупинена на 2006 рік і на 2007 рік застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 працюючи понад 8 років машиністом конвеєра на ш. ім.. Леніна ВАТ «КЗРК» у шкідливих умовах праці, значно перевищуючі припустимі норми пилу з вини підприємства, отримала професійне захворювання -пиловий бронхіт 1ст., емфізема легенів 1 ст., ЛН 1-2 ст.
Висновком МСЕК від 11.06.2001р. позивачці первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20%. При подальших оглядах МСЕК відсоток втрати профпрацездатності зменшувався і висновком МСЕК від 08.10.2008р. позивачці встановлено 15% втрати профпрацездатності безстроково.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про відшкодування позивачу моральної шкоди у зв'язку з отриманим нею професійним захворюванням.
Цей висновок суду відповідає положенням ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачці вперше стійкої втрати працездатності, якими передбачено, що відшкодувати заподіяну працівникові моральну шкоду, отриману внаслідок ушкодження його здоров'я за наявності факту заподіяння цієї шкоди, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Зазначений висновок суду узгоджується також із рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2004 від 27.01.2004 року, відповідно до якого громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачці 'у зв'язку з отриманим нею професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивачка відчуває незручності в повсякденному житті, вимушена терпіти болі, вночі прокидається через те, що починає задихатися, кашляти, постійно відчуває слабкість і болі, відчуває себе неповноцінною людиною, як вдома так і серед сторонніх людей, у 2007 році перенесла інфаркт головного мозку і стан її здоров'я стає гіршим, не може виконувати хатню роботу переносить фізичні страждання, позбавлена нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації її життя, тому доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди позивачеві у зв'язку з відсутністю висновку ЛКК щодо наявності у неї моральних страждань й необхідності в такому випадку обов'язкового проведення МСЕК для встановлення факту спричинення їй моральної шкоди є необгрунтованими й суперечать ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, так як такий висновок відповідного медичного органу є необхідним тільки для тих працівників, яким не спричинено втрати професійної працездатності.
Районним судом обгрунтовано взято до уваги рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-п/2008 від 22.05.2008 p., якими зокрема встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх з об'єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Враховуючи вищенаведене, доводи Відділення Фонду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог безпідставні, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивачки у червні 2001 року, тобто до набрання чинності, як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», так і Законами України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки», якими було зупинено дію чинності норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, заподіяної внаслідок втрати профпрацездатності на 2006,2007 роки, а на 2008 рік - дію цих норм припинено.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, є завищеним.
За таких обставин, враховуючи, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої .втрати професійної працездатності, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачкою профзахворювання, і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивачки з 20000грн. до 10000( десять тисяч грн.).
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2009 року змінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_6 зменшивши цей розмір з 20000 грн. до 10000 грн. (десять тисяч грн.).
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.