Справа №22ц-22150/2009 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 27 (2) Коноваленко M.I.
Доповідач - Братіщева Л.А.
УХВАЛА
Іменем України
14 грудня 2009 року колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: - Савіної Г.О.
Суддів: - Братіщевої Л.А., Турік В.П. При секретарі: - Євтодій К.С.
За участю: представника позивача - Колісниченка Євгена Юрійовича
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2009 року про відмову у видачі судового наказу за заявою відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_8, ОСОБА_9 боргу за кредитним договором в сумі 13537 грн. 22 коп. та витрат по справі.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2009 року відмовлено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у видачі судового наказу на підставі ст. ст. 100,101 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, невірно застосовано ст. 543 ЦК України, п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України, судом не прийнято до уваги, що вимога про солідарне стягнення боргу з боржника та поручителя грунтується на правочинах, вчинених у письмовій формі - кредитному договорі й договорі поруки, при цьому укладення окремо договорів не є обмеженням реалізації кредитором, передбаченого законом та договором поруки права на стягнення боргу в солідарному порядку з обох боржників одночасно.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції, виходив з того, що кредитний договір укладено окремо з боржником ОСОБА_9, а договір поруки - окремо з поручителем ОСОБА_8
На підставі наданих заявником документів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність спору про право і керувався п.2 ч.1 ст. 100 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком районного суду з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимоги, які грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 100 ЦПК України, у прийнятті заяви про видачу судового наказу може бути відмовлено, коли із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги в заяві про видачу судового наказу ґрунтуються на правочинах, вчинених в письмовій формі, - кредитному договору від 21.03.2008р., укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_9 та договору поруки від 21.03.2008р., укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 (а.с. 21,27).
Щодо істотних умов обох договорів сторони дійшли згоди, про що свідчать їх підписи, однак боржник ОСОБА_9 зобов'язання, передбачені договором, не виконує, підтвердженням чого є розрахунок суми заборгованості за кредитним договором (а.с. 19).
Реалізуючи право вимоги виконання обов'язку, передбаченого кредитним договором, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», заявив її в солідарному порядку до обох боржників одночасно, що відповідає умовам укладеного договору поруки та вимогам ст. ст. 544, 554 ЦК України, якими передбачено обов'язок боржника і поручителя у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідати перед кредитором як солідарні боржники, при цьому вимагати виконання обов'язку кредитор вправі, які від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.
Отже висновок суду першої інстанції щодо наявності спору про право, на думку колегії суддів, є помилковим, оскільки заявлені вимоги про стягнення заборгованості одночасно з обох солідарних боржників за умови укладення двох різних договорів не є доказом спірності такої вимоги.
Крім того, при постановленні ухвали судом першої інстанції не було враховано, що про наявність спору про право може свідчити подання боржником в порядку, передбаченого ст. 106 ЦПК України, заяви про скасування судового наказу із запереченням проти вимог та з наданням доказів на підтвердження спірності свого обов'язку.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом не вивчено всі обставини справи і ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу судового наказу у відповідності до норм ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст. 312,313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2009 року -скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для розгляду заяви Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_9, ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.