справа №33-802 /09                        Головуючий у першій інстанції: Городнича В. С.

категорія: ч. 1 ст. 1631 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим -     Віхровим В. В.,

у відсутність особи, яка подала скаргу та про час

і місце судового розгляду належно повідомлена,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну

скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 08.01.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який працює, мешкає

АДРЕСА_1, у м. Дніпропетровську, - підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1631 КУпАП у виді штрафу в сумі 85 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що, працюючи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Консіст» (код ЄДРПОУ 32466321, м. Дніпропетровськ), порушив ведення податкового обліку, спричинивши заниження податків, що виявлено під час перевірки 13.11.2008.

Апелюючи, ОСОБА_1 заперечує вчинення ним проступку з посиланням на неповне з'ясування обставин у справі, про що свідчить рішення Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області про скасування повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань на підставі виявлених порушень податкового обліку, у зв'язку з чим порушує питання про скасування постанови судді.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах апеляційної скарги законність та обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

За диспозицією ч. 1 ст. 163 КУпАП одиничний адміністративний проступок з об'єктивної сторони включає альтернативні дії та бездіяльність, із вчиненням хоча б одного з яких склад проступку, будучи формальним, є закінченим. При цьому для того, аби проступок визнавався триваючим у випадку вчинення з об'єктивної сторони дії, остання має бути поєднана з невиконанням протягом часу певного обов'язку. Заниження податку відбувається під час його сплати у меншому розмірі, а порядок ведення обліку полягає у відображенні вчиненої господарської операції.

Відповідно, недоїмка, будучи суспільно-небезпечним наслідком діяння з ведення податкового обліку, а не самим невиконанням зазначеного обов'язку, значення для встановлення закінченого формального складу проступку не має і на кваліфікацію діяння особи, а так само визнання його триваючим, не впливає.

З протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності з витягом з акту перевірки дотримання вимог законодавства вбачається, що 13.11.2008 провадження у цій справі розпочато з приводу подій, які призвели до заниження податку на прибуток у 2005-2006 p.p. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2005-2007 p.p. та у першому півріччі 2008 року, що підтверджує і надане апелятором рішення ДПА у Дніпропетровській області від 05.03.2009 від 5883/10/25-008, за яким у зазначених періодах не здійснено коригування валового доходу на суму винагороди за відчужені акції (цінні папери), емісія яких по суду визнана недійсною.

Вирішуючи справу, суддя правильно зробив висновок про протиправність такого діяння за визначенням ч. 1 ст. 9 КУпАП, але помилково визнав такі дії триваючими, адже вони мають завершений характер в момент декларування суми податкового зобов'язання платника податків, а ухилення від сплати визначеної згодом недоїмки до правил і порядку ведення податкового  обліку не відноситься,  внаслідок чого дії, що  ставилися за вину особі,  не викликають перебування у протиправному стані, який пов'язаний вже з наступним простроченням податкових зобов'язань.

Повідомлення-рішення визначається формою узгодження існуючих податкових зобов'язань, порушених платником податків внаслідок неправомірних дій його посадових осіб, з визначенням суми прострочення - недоїмки, у зв'язку з чим оскарження такого рішення має значення лише для строків сплати та дійсності суми недоїмки, але для висновків про винні дії посадових осіб платника податків, що призвели до податкового боргу, значення не має, бо є причинним наслідком цих дій. Відповідно, оскільки за дійсністю причини належить судити про дійсність наслідку, то саме постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, якою розв'язується питання про факт діяння, причинним наслідком якого є утворення недоїмки,-має преюдиційне значення для адміністративного оскарження донарахування недоїмки, а, жодним чином, не навпаки, на підставі чого не можуть прийматися до уваги доводи про адміністративне оскарження на предмет правомірності такого повідомлень-рішень.

Отже, з огляду на те, що особі ставилися за вину дії, остання з яких вчинена у червні 2008 року, то в порушення вимог ст. 247 КУпАП провадження у цій справі про адміністративне правопорушення розпочато майже п'ять місяців, що перевищує встановлений ст. 38 КУпАП строк накладення стягнення.

Таким чином, провадження у цій справі не могло завершитися винесенням постанови про накладення стягнення і з встановленням винних протиправних дій особи, а, у всякому випадку, встановлення події з формальною ознакою за ч. 1 ст. 9 КУпАП протиправності проступку - підлягає закриттю за п. 7 ст. 247 КУпАП, на підставі чого, виявивши неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд, не обмежуючись відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП доводами апеляційної скарги, згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 294 КУпАП, судова палата, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 08.01.2009 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 163 КУпАП закрити через закінчення строку накладення стягнення - за п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.