справа №33-713 /09           Головуючий у першій інстанції: Бровченко В. В.

категорія: ст. 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим -     Віхровим В. В.,

з участю     особи, яка подала скаргу,     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який працює, мешкає АДРЕСА_1, - підданий стягненню за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком у шість місяців, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 28.03.2009 о 16 год. 00 хв. на перехресті вулиці Космічна і проспекту Праці у м. Дніпропетровську, керуючи тягачем «БРДМ-2», д/н НОМЕР_1, змінював напрямок руху ліворуч, не надаючи дороги автомобілю «ДЕУ-Нексія», д/н НОМЕР_2, що рухався попутно прямо, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, спричинивши зіткнення транспортних засобів з їх ушкодженнями.

Апелюючи, ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді через порушення права за ст. 268 КУпАП на судовий захист та не відповідність висновку про зміну напрямку руху з'ясованим обставинам зміни головною дорогою свого напрямку.

У судовому засіданні 06.11.2009 оголошувалася перерва до 13.11.2009 і до 20.11.2009, та надані фотографії тягача ОСОБА_1, який пояснив, що в нього дійсно оглядовість обмежена, оскільки дзеркала заднього виду, що не передбачені конструкцією військової техніки, встановлені ним самостійно, і ударом об колесо тягача зідраний бампер.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Будь-яке обмеження права особи на захист відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 294 КУпАП має значення для визначення меж апеляційного розгляду справи та для прийняття і дослідження нових доказів, у зв'язку з чим порушення процесуального закону відноситься до підстав скасування постанови судді в тому разі, коли таке порушення зашкодило всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин вчиненого і розгляду справи, вплинувши на обґрунтованість постанови судді через вади доказів, в тому числі недопустимість засобів доказування, з яких добуті фактичні дані, вірогідність яких суддею не ставилася під сумнів. Проте, жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі протоколів та свідчень, а так само які б вказували на будь-які обставини, що ставили б під сумнів з'ясовані обставини, що мають значення для кваліфікації, і виключали б адміністративну відповідальність за вчинене, апеляційному суду апелятор не надав, а тому доводи щодо порушення ст. 268 КУпАП відхиляються як несуттєві.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, і обставини вчиненого під час розгляду справи з'ясовані на підставі зібраних вірогідних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, а дані протоколу огляду місця події (ас. 4-5) про ширину проїзної частини дороги у 15,5 м і про місце зіткнення на відстані 4,8 м від правого краю проїзної частини за ходом руху транспортних засобів сукупно з відомостями про їх габарити та характер і локалізацію ушкоджень елементів конструкції підтверджують повністю версію потерпілого, безспірно спростовуючи заперечення ОСОБА_1 і доводи його апеляції щодо незмінності розташування ним керованого тягача на смугах свого напрямку.

Всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою діяння за ст. 124 КУпАП.

Обираючи захід адміністративного стягнення, суддя врахував нехтування правилами безпеки руху, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до них, характеризуючи проступок грубим порушенням правил користування спеціальним правом, що є підставою для призначення визначеного ст.30 КУпАП виду стягнення, а також врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку, необхідний для соціального статусу особи виховний вплив та всі інші зазначені ст. 33 КУпАП обставини і наклав згідно з ст.ст.30, 124 КУпАП стягнення, яке, будучи достатнім для запобігання новим проступкам, відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є справедливим.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2009 про накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.