Справа №22ц-22019/2009 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (Ш) Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Михайлів Л.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
14 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Рачу к Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що працюючи протягом тривалого часу у шкідливих та небезпечних умовах праці, в тому числі на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», він отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим висновком МСЕК від 13.09.2007 року йому первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.
Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату, що є виною підприємства, яке не створило нешкідливі та безпечні умови праці відповідно до вимог діючого законодавства, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 121000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 35000 грн., а також - на користь держави 8,50 грн. судового збору та 1,50 витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, суд помилково застосував положення загальних норм діючого законодавства замість спеціальних законів, які регулюють відшкодування шкоди; не з'ясував, що ВАТ «Суха Балка» не є належним відповідачем по справі; не встановив, які саме незаконні дії роботодавця спричинили моральну шкоду позивачу; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, розмір моральної шкоди необгрунтований; судом не проведено огляду МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди та не застосовано строку позовної давності.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Суха Балка» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 протягом 19 років 9 міс. виконував роботи в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату, а, саме: з 08.09.1980р. по 19.10.1981р. працював гірником підземним, з 19.10.1981р. по 06.05.1991р. - підземним бурильником шпурів (підземним прохідником) шахти ім. Фрунзе РУ ім. Фрунзе промислового об'єднання «Кривбасруда»; з 03.08.1998 року по 03.10.2007р. - підземним машиністом бурової установки, з 03.10.2007 року по теперішній час працює учнем електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».
За останнім місцем роботи ОСОБА_2 рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини від 26.06.2007р. встановлено наявність у нього професійного захворювання з діагнозом - радикулопатія попереково-крижова та шийна з порушенням біомеханіки хребта 2-3 ст., нейродистрофічним синдромом у вигляді дв. плечелопаткового періартозу ПФС 2ст., деформуючого артозу і періартозу ліктьових суглобів ПФ 1 ст., стабільним помірно-вираженим больовим синдромом. Вегатативно-сенсорна полінейропатія рук 1-2ст. з частими пароксизмами акроангіоспазмів та помірними трофічними розладами в ділянці кистей.
Актом № 41 розслідування хронічного професійного захворювання від 20.07.2007 року, затвердженого Головним державним санітарним лікарем Жовтневого району м. Кривого Рогу 27.07.2007 року, встановлена причина зазначеного професійного захворювання - важка фізична праця та несприятливий мікроклімат, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 13.09.2007р. первинно ОСОБА_2 встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 60 %, з них: 40% по радикулопатії та 20% -по ВСП, а також третя група інвалідності. Відсоток втрати профпрацездатності та група інвалідності підтверджені висновком МСЕК від 03.10.2008 року при переогляді ОСОБА_2
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту № 41 розслідування хронічного професійного захворювання від 20.07.2007 року (а.с. 12-13) причиною професійного захворювання ОСОБА_2 є важка фізична праця та несприятливий мікроклімат, які виникли у зв'язку з порушенням керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Виходячи з викладеного, доводи ВАТ «Суха Балка» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2007 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_2, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з 13.09.2007 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності (а.с. 25), питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці», а не відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», норми якого є спеціальними.
Також, спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманими ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач переніс зменшення обсягу трудової діяльності - на даний час працює учнем електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання,* позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Необгрунтованими вважає колегія суддів й доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, визначений судом першої інстанції без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.
Суд першої інстанції при постановленні рішення в повній мірі не врахував тяжкість фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, продовження ним трудової діяльності, ступінь впливу шкідливих факторів на позивача інших підприємств, на яких він працював, тривалість роботи позивача на ВАТ «Суха Балка», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 35000 грн. до 17000 грн.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_2, з 35000 грн. до 17000 грн. (сімнадцяти тисяч грн.).
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.