справа №33-1369 /09                Головуючий у першій інстанції: Бондаренко В. М.

категорія: ст. 205 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим -     Віхровим В. В.,

у відсутність особи, яка подала скаргу і про час та

місце судового розгляду належно повідомлена,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.09.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою вона, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка мешкає АДРЕСА_1, у м. Павлограді, - піддана адміністративному стягненню за ст. 205 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнана винною в тому, що, надавши житло громадянину Росії ОСОБА_2, який доводиться їй онуком, не вжила заходів до обміну посвідки на постійне проживання в Україні, що виявлено 15.09.2009 о 14 год. 30 хв. АДРЕСА_1, у м. Павлограді працівником міліції.

Апелюючи, ОСОБА_1 посилається на занадто суворе стягнення, а також на те, що онук доглядає її, а в посвідці немає місця для вклеювання фотокартки, через що вона й гадки не мала про необхідність заміни фотографії з досягненням онуком 25-річчя.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

За диспозицією ст. 205 КУпАП з об'єктивної сторони складу проступку передбачається бездіяльність щодо невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців у порядку, встановленому Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою KM України № 1074 від 29.12.1995.

Відповідно до ст.ст. 1, 9, 11 Закону України «Про імміграцію» видача посвідки на постійне проживання засвідчує наявність дозволу на імміграцію, за яким іноземець набув право залишитися в Україні на постійне проживання, а так само про дотримання строків звернення за таким дозволом, включаючи передбачені п.п. 19 27, 29 зазначених Правил в'їзду іноземців.

Потреба в обміні посвідки на постійне проживання з досягнення особою 25-річчя передбачена п. 8 Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою KM України № 1983 от 26.12.2002, який проте не визначає, на кого покладається обов'язок з її обміну та тягар наслідків за його невиконання. До того ж цей Порядок стосується адміністративних правовідносин, що виникають після проходження іноземцями реєстрації перебування в Україні та отримання ними дозволу на імміграцію, через що їх охорона не підпадає під об'єкт у складі проступку за ст. 205 КУпАП, на що суддя уваги не звернув.

Таким чином, у цій справі застосована норма закону, яка не підлягала застосуванню, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі через відсутність події проступку.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, судова палата, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.09.2009 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 205 КУпАП закрити через відсутність події проступку - за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.