Справа №22ц-22129/2009 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 32 ( 3 ) Грищенко Н.М.
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
25 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді:- Неклеси В.І.
суддів: - Братіщевої Л.А., Зубакової В.П.
при секретарі: - Євтодій К.С.
за участю: позивача - ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7
представника відповідача - Діжак Олени Степанівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків.
В обґрунтування позову зазначив, що він, тривалий час працюючи в шкідливих умовах праці, отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 01.02.2006р. первинно йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55% та 3 група інвалідності. При наступних переоглядах у 2007 році та в 2008 році відсоток втрати професійної працездатності і група інвалідності залишався без змін.
Причиною отриманим ним професійних захворювань є тривала робота в умовах пилу, шуму, вібрації, рівень якої набагато перевищував санітарні норми через недосконалість робочих місць, що є виною підприємства, яке не створило нешкідливі та безпечні умови праці відповідно до вимог діючого законодавства.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 120000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн., в решті позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, судом помилково до спірних правовідносин застосовано норми ст. 237-1 КЗпП України. В матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачу моральної шкоди, в тому числі, немає висновку відповідних медичних органів щодо наявності моральних страждань у нього, тому висновок суду щодо встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок отриманого ним професійного захворювання не грунтується на матеріалах справи й суперечить діючому законодавству; судом не враховано, що позивач попереджався про шкідливі умови праці.
Крім того, позивач також працював й на інших підприємствах, де попав під дію шкідливих факторів, не розподілено ступеню впливу шкідливих факторів на стан здоров'я позивача між всіма підприємствами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 1984 року працював прохідником на ш. «Північна», ш. ім. Артема, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в тому числі зі шкідливими та важкими умовами праці, підпадаючи під шкідливу дію пилу, несприятливого мікроклімату, підвищеного рівня локальної і загальної вібрації, запиленості, шуму.
Актом № 43 розслідування професійного захворювання від 29.12.2005 року, затвердженого головним Державним санітарним лікарем Саксаганського району м. Кривого Рогу 30.12.2005 року, встановлена причина професійних захворювань - важка фізична праця, локальна вібрація, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13. Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 01.02.2006р. первинно ОСОБА_6 встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55 % та 3 група інвалідності. При переоглядах у 2007 році та в 2008 році відсоток втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності залишилась без змін.
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту № 43 розслідування професійного захворювання від 29.12.2005 року (а.с. 11а, 12) причиною професійних захворювань ОСОБА_6 є важка фізична праця, локальна вібрація, недосконалість робочих місць, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Виходячи з викладеного, доводи ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я припинено з 01 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку. Як зазначалося вище, вперше стійку втрату професійної працездатності позивачу було встановлено 01.02.2006 року, що підтверджується висновком МСЕК (а.с. 16), отже саме з цього часу у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Також спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_6 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивачу протипоказана праця, пов'язана з підніманням і перенесенням вантажів, вимушений вести пасивний спосіб життя, не може справлятися з чоловічою роботою, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема; враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні, обставини по справі.
Суд першої інстанції при постановленні рішення не врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь впливу шкідливих факторів на позивача інших підприємств, на яких він працював, тривалість роботи позивача на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» впродовж 22 років, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманих позивачем професійних захворювань, і пов'язані з ними фізичні .і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 15000 грн. до 6000 грн.
Крім того, підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення посилання суду як на підставу задоволення позову на ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, оскільки правовідносини між сторонами регулюються нормами трудового законодавства.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2009 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_6, з 15000 грн. до 6000 грн. (шість тисяч грн.)
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду як на підставу задоволення позову на ст. ст. 1167, 1168 ЦК України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.