Справа №22ц-21923/2009     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія 26 (IV)     Бондар Я.М.

Доповідач - Турік В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01   грудня   2009   року   колегія  суддів  судової  палати   у   цивільних  справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді:     Савіної Г.О.

суддів:     Турік В.П., Братіщевої Л.А.

при секретарі:     Євтодій К.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» -Павлової Наталії Федорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» ( далі - ВАТ «Суха Балка»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому . Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що працюючи протягом тривалого часу у шкідливих та небезпечних умовах праці, на ВАТ «Суха Балка», він отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 13.03.2006 року первинно йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40 % та 3 група інвалідності. При наступному переогляді від 16.03.2009 року висновком МСЕК повторно було встановлено 40 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності.

У зв'язку із профзахворюванням йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 242 000 грн. та просив суд стягнути цю суму з відповідачів, з кожного по 121 000 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2009 року за заявою представника позивача залишено без розгляду його позовну заяву в частині позовних вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування 121 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 липня 2009 року позов задоволено частково, поновлено пропущений строк,встановлений для звернення до суду із зазначеним позовом, на користь ОСОБА_2 з відповідача стягнуто 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави державне мито в розмірі 8,50 гривень та 7,50 гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Що суд помилково застосував положення загальних норм діючого законодавства замість спеціальних законів, які регулюють відшкодування шкоди; не з'ясував, що ВАТ «Суха Балка» не є належним відповідачем по справі; не встановив, які саме незаконні дії роботодавця спричинили моральну шкоду позивачу; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, розмір моральної шкоди необгрунтований; судом не проведено огляду МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди та не застосовано строку позовної давності.

В наданих запереченнях представник позивача ОСОБА_3 просив залишити рішення суду без змін, скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Суха Балка» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час з 19.05.1998 р. по 10.04.2006р. працював підземним прохідником, з 10.04.2006 р. по 06.02.2007р. постачальником кріпильних матеріалів 3 розряду, з 06.02.2007 р. електрогазозварювальником 3 розряду в шахто будівельному управлінні ВАТ «Суха Балка», отримав професійне захворювання -вібраційну хворобу 1-2 ст., синдром вираженої полірадикулоневропатія з перевагою больового компоненту на люмбальному рівні та дистрофією у вигляді правобічного кульшового пері артрозу ПФС 1 -2, деформуючий артроз колінних і ліктьових суглобів ПФ 2 та 1 ст. відповідно. Церебрально - периферичний ангіодистанічний синдром зі стійкою артеріальною гіпертензією.

Актом № 11 розслідування професійного захворювання від 15.02.2006 року, затвердженого Головним державним санітарним лікарем Жовтневого району м. Кривого Рогу 24.02.2006 року, встановлена причина зазначеного професійного захворювання - робота на протязі 16 років 4 місяці в умовах вібрації, що перевищувала ГДР, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України.

Висновком МСЕК від 13.03.2006 року первинно йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40 % та 3 група інвалідності. При наступному переогляді від 16.03.2009 року висновком МСЕК повторно було встановлено 40 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних  життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту № 11 розслідування професійного захворювання від 15.02.2006 року (а.с.25-26) причиною професійного захворювання ОСОБА_2  є робота на протязі 16 років 4 місяці в умовах вібрації, що перевищувала ГДР, які виникли у зв'язку з порушенням керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Виходячи з викладеного, доводи ВАТ «Суха Балка» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я припинено з 01 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку..

Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_2, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з 13.03.2006 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності (а.с. 13), питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці», а не відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», норми якого є спеціальними.

Також, спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманими ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач переніс зменшення обсягу трудової діяльності, час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, визначений судом першої інстанції без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.

Суд першої інстанції при постановленні рішення в повній мірі не врахував тяжкість фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь впливу шкідливих факторів на позивача інших підприємств, на яких він працював, тривалість роботи позивача на ВАТ «Суха Балка», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманих . позивачем професійних захворювань, і пов'язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 30000 грн. до 25 000 грн.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 липня 2009 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_2, з 30 000 грн. до   25 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.