УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-6028/09 Головуючий 1-ої інстанції - Савранський Т.А.,
Категорія - 52 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.,
суддів - Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Шило С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2009 року вищевказаний позов був задоволений частково; поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору; скасовано наказ по Державному професійно-технічному навчальному закладу «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» №36/1-к від 25 травня 2007 року про звільнення ОСОБА_1 з посади майстра виробничого навчання; поновлено її на посаді майстра виробничого навчання вказаного навчального закладу; стягнуто з відповідача на її користь останньої 3979 грн. 56 коп. середнього заробітку за 94 дні вимушеного прогулу, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 100 грн., сплачені нею за надання їй правової допомоги; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду 1-ї інстанції в частині стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34044 грн. 84 коп.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду в вищезазначеній частині підлягає скасуванню з наступних підстав.
Прийшовши до висновку про стягнення середнього заробітку за 94 дні вимушеного прогулу в сумі 3979 грн. 56 коп., суд 1-ї інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_1 був поданий до суду 27 серпня 2007 року. У подальшому, 26 травня 2008 року до суду було подано уточнену позовну заяву. Під час розгляду справи, позивачка, використовуючи свої процесуальні права, зверталася до суду з письмовими та усними заявами про витребування різноманітних доказів по справі, що в цілому з іншими причинами потягло тривалий розгляд справи. При цьому суд посилався на те, що вини відповідача у затягуванні розгляду справи не вбачається. Окрім того, суд зазначав, що у відповідності до пояснень сторін та матеріалів справи, робота позивача нерозривно пов'язана з замовленнями Дніпродзержинського Центру зайнятості населення на підготовку певних категорій професій, за що відповідачу перераховувалися кошти. За період з 25 травня 2007 року по лютий 2008 року групи професійного навчання безробітних за професіями «кухар», «кулінар» не комплектувалися. При цьому ОСОБА_1 працювала майстром виробничого навчання саме з позабюджетних коштів.
Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала в системі навчальних закладів на посаді майстра виробничого навчання згідно наказу №117а-к по ПТУ №69 (а.с. 145) з 1 грудня 1995 року. В ПТУ №15 була переведена на ту ж посаду 1 серпня 1998 року у зв'язку з ліквідацією ПТУ №69, де і працювала до 25 травня 2007 року, що підтверджується трудовою книжкою на її ім'я (а.с.6).
25 вересня 2006 року між ПТУ №15 та ОСОБА_1 був укладений строковий трудовий договір строком на 3 місяці 8 днів (а.с. 12), 3 січня 2007 року - аналогічний договір з терміном дії 4 місяці 22 дні, до 25 травня 2007 року (а.с. 16).
Відповідно до наказу №36/1-К від 25 червня 2007 року по Дніпродзержинському ПТУ №69 (а.с.69) Войцех була звільнена з посади майстра виробничого навчання з 25 травня 2007 року у зв'язку з закінченням строку угоди.
Наказом Міністерства освіти та науки України №513 від 19 червня 2007 року та наказом Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації №522 від 21 червня 2007 року ПТУ №15 перейменовано у Державний професійно-технічний навчальний заклад «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» (а.с. 10-11).
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2009 року ОСОБА_1 була поновлена на посаді майстра виробничого навчання вказаного навчального закладу. В цій частині рішення суду не оскаржується.
У відповідності до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо такий спір розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає справу, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Висновок суду щодо наявності вини ОСОБА_1 в тривалому розгляді справи позбавлений об'єктивного підтвердження, спростовується наявними матеріалами справи, тому за таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь останньої середній заробіток за весь час її вимушеного прогулу.
При цьому кількість робочих днів за період вимушеного прогулу ОСОБА_1, а саме: з дня звільнення по 10 серпня 2009 року, з урахуванням положень ст. 73 КЗпП України та урахуванням п'ятиденного робочого тижня в даному навчальному закладі, що не заперечувалося сторонами, складає 558.
Відповідно до довідки №141 від 10 листопада 2009 року, наданої Державним професійно-технічний навчальний заклад «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці, що передували місяцю її звільнення з роботи, тобто березень-квітень 2007 року, складає 49 грн. 28 коп.
Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 27498 грн. 24 коп., що і підлягає стягненню на користь ОСОБА_1
Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції в частині, яка оскаржується, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, в той же час позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що є безпідставними посилання представника відповідача стосовно того, що стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є виходом за межі заявлених позовних вимог, а, отже, порушенням вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, оскільки вони спростовуються технічним записом фіксування судового засідання технічними засобами від 4 вересня 2009 року.
Керуючись ст.ст.303, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2009 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 27498 гривень 24 копійки, в іншій частині цих позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.