справа №33-851/09                         Головуючий у першій інстанції: Шестакова З.С.

категорія: ч. 1 ст. 203 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим - Віхровим В.В.,

у відсутність особи, яка подала скаргу і про час та

місце судового розгляду належно повідомлена,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу

ОСОБА_2 на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду

Дніпропетровської області від 19.05.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою вона, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка Німеччини, яка з 2008 року постійно мешкає в Україні на АДРЕСА_1, -піддана адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 203 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнана винною в тому, що з лютого 2009 року проживає на території України за недійсною посвідкою для іноземців на постійне проживання, що виявлено 09.04.2009, чим порушила правила перебування в Україні.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на безстроковість виданої їй посвідки на постійне проживання, а в паспорті наявна відмітка про дозвіл на імміграцію з 02.07.2008.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

Диспозиція ч. 1 ст. 203 КУпАП з об'єктивної сторони складу проступку передбачає протиправні дії, серед іншого, у виді проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився.

Відповідно до ст.ст. 1, 9, 11 Закону України «Про імміграцію» видача посвідки на постійне проживання засвідчує наявність дозволу на імміграцію, за яким іноземець набув право залишитися в Україні на постійне проживання, а так само про дотримання строків звернення за таким дозволом, як і про підстави за ст.ст.3, 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» для перебування в Україні до отримання посвідки на постійне проживання. Така посвідка вилучається у відповідності з ст. 13 Закону України «Про імміграцію» у разі скасування дозволу на імміграцію на передбачених ст. 12 цього Закону підставах, що тягне обов'язок іноземця виїхати з України у встановлений законом строк. При цьому підставою для скасування дозволу на імміграцію за п. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» належить визнати недійсність будь-якого з паспортних документів, за якими особа в'їхала в Україну.

Недійсність посвідки на постійне проживання та підстави для цього, строки дії такої посвідки положеннями Закону України «Про імміграцію» не встановлені.

Таким чином, у відсутність факту, за якого суддя визнав посвідку на постійне проживання недійсною, застосована норма закону, яка не підлягала застосуванню, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі через відсутність події проступку.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, судова палата, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2009 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП закрити через відсутність події проступку - за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.