Справа №2-1220-1/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого - судді                             Оношко І.В.

при секретарі                                                    Коробко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд-

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з січня 2002 року, від спільного проживання нповнолітніх дітей не мають.

Позивачка просить розірвати шлюб, при цьому в судовому засіданні посилалася на те, що з відповідачем сім"я фактично розпалась із-за різних поглядів на життя і починаючи з 2005 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться , не підтримують сімейно-шлюбні відносини.

Відповідач належним чином повідомений про день слухання справи через оголошення в газеті. Суд, керуючись вимогами ч. 9 ст.74 ЦПК України вважає можливим постановити рішення на підставі наявких у справі доказів. Позивачка проти такого вирішення справи не заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб в січня 2002 року. Від спільного проживання неповнолітніх дітей не мають. Сторони не підтримують шлюбно- сімейних відносин на пртязі 2 років, не ведуть спільного господарства, в зв"язку з тим, що в сім"ї немає взаєморозуміння.

У відповідності із ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони припинили підтримувати сімейно-шлюбні відносини . Тобто судом достовірно встановлено, що сім"я сторін перестала фактично існувати . На думку суду дальше спільне життя подружжя можливе лише при умові спільного бажання зберегти сім'ю. Поведінка відповідача, який в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив також свідчить про його незацікавленість в збереженні сім"ї, а тому суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Судові витрати по розірванню шлюбу суд вважає необхідним покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.3, 86-88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-227, 292, 294 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

2

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 26.01.2002 року, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1. судові витрати по справі 17 грн. на користь держави, ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.