Справа 22ц-2244

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Омеко М.В.

Доповідач Басуєва Т.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року грудня 02 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А. суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л. при секретарі Качур Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області  від 16 жовтня 2008 року по справі за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» до ОСОБА_1, треті  особи - Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Дніпропетровська регіональна філія ДРФ Центру ДЗК про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року ТОВ «Славутич» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило визнати договір оренди земельної ділянки від 02 листопада 2007 року укладеним.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2008 в задоволені позовних вимог ТОВ «Славутич» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Славутич» просить рішення суду скасувати, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2002 року між відповідачем та ТОВ «Славутич» укладено договір оренди земельної ділянки на п'ятирічний термін. Скориставшись переважним правом, передбаченим ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на поновлення договору оренди земельної ділянки, ТОВ «Славутич», уклало 02 листопада 2007 року з відповідачем договір оренди землі на десять років до 01 листопада 2017 року. Земельна ділянка належить відповідачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 047091. 22 квітня 2008 року договір пройшов державну реєстрацію.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції, як на обґрунтування своїх висновків, зазначив, що спірний договір оренди землі від 02 листопада 2007 року підписаний ОСОБА_2, який займав на той час посаду заступника директора товариства, що свідчить про не підписання договору стороною орендаря.

З огляду на положення ст. 241 ЦК України та ст. 11 ЦПК України сам по собі факт підписання договору оренди заступником директора ОСОБА_2 не є порушенням статуту Товариства, оскільки ТОВ «Славутич» не порушувало питання про недійсність правочину з цих підстав. Висновок суду щодо порушення сторонами ст. 207 ЦК України, що правочин вважається здійсненим в письмовій формі, якщо підписаний його сторонами, спростовується наявним у справі договором оренди землі від 02 листопада 2007 року (а.с. 5-7).

Крім того, дійшовши висновку проте, що відсутність у договорі оренди від 02 листопада 2007 року вказівки щодо сторони, яка несе ризик випадкової загибелі речі як однієї із істотних умов договору є підставою для визнання цього договору недійсним, суд першої інстанції також не врахував положення ст. 11 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як вбачається з позовних вимог, ТОВ «Славутич» просило суд визнати договір оренди землі з відповідачем від 02 листопада 2007 року укладеним.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи і інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб у визначений законами України.

Вимога про визнання договору таким, що є укладеним не може бути задоволена, оскільки такий спосіб захисту не передбачений законом.

Відмовляючи у задоволенні вимог ТОВ «Славутич» про визнання договору укладеним, суд не врахував, що законом не передбачено такого способу захисту порушеного права, а фактично дав оцінку договору щодо його недійсності.

Крім того, вже після розгляду справи по суті в суді першої інстанції, згідно розпорядження ДП «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія від 18 березня 2009 року на підставі Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року поновлено державну реєстрацію 95 договір оренди земельних ділянок укладених між громадянами та ТОВ «Славутич» в тому числі і з ОСОБА_1 Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі», договір набрав чинності після його державної реєстрації, дії по теперішній час і ніким не оскаржений.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову не застосував правильні норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309 п. 4, 316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2008 року - змінити в частині мотивів відмови в позові.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» до ОСОБА_1 - про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним - відмовити.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.