Справа №22ц-5865/09     Головуючий у суді 1 інстанції: Болоніна М.Б.

Категорія      44     Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року     Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

Головуючого судді : Глущенко Н.Г.

Суддів:     Гокова П.В., Перцової В.А.

При секретарі:     Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КП "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська" про вселення, зміну договору найму жилого приміщення та реєстрацію дитини, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, КП "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська" про зміну договору найму жилого приміщення і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вільногірського міського суду від 20 серпня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" про вселення, зміну договору найму жилого приміщення та реєстрацію дитини та позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" про зміну договору найму жилого приміщення; задоволенозустрічний позов ОСОБА_6 і визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням у м. Вільногірську Дніпропетровської області АДРЕСА_2 з моменту їх вибуття на інше постійне місце проживання; вирішено питання про солідарне стягнення з них на користь ОСОБА_3 судових витрат.

ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову та задоволенні позову ОСОБА_3 з тих підстав, що суд не врахував вимоги норм житлового права, висновки суду не відповідають обставинам справи, при розгляді справи суд допустив порушення вимог норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування спірною квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що вони вибули із квартири на інше постійне місце проживання.

Але, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони зроблені без урахування вимог норм матеріального права та повного дослідження обставин, які мають значення для вирішення спору.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 107 ЖК України, член сім'ї наймача квартири, який вибув на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Однак, міський суд, пославшись на дану норму, не встановив і не зазначив в рішенні суду постійне місце проживання (адресу конкретної квартири або будинку в населеному пункті), куди вибули ОСОБА_2 та ОСОБА_4; не вказав докази, на підставі яких він прийшов до висновку, що ці жилі приміщення є їхнім постійним місцем проживання.

Тобто, суд на порушення вимог ст. 214 ЦПК України, не вирішив питання, чи мали місце обставини, яким обґрунтовувались вимоги та яким доказами вони підтверджуються.

Міський суд зазначив в рішенні, що ОСОБА_2 має право користуватись житлом, яке перебуває у власності її чоловіка. При цьому, суд не врахував, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с 142) і не з'ясував, на яких умовах проживає там ОСОБА_2 чи визнають всі власники квартири за нею право постійного користування цією квартирою та чому вона не зареєстрована в зазначеній квартирі.

Не дав належної оцінки суд і довідкам про те, що ОСОБА_4 в м. Санкт-Петербург Росії знаходиться тимчасово, працює там по трудовому договору (а. с. 88), є громадянином України і зареєстрований в спірній квартирі (а. с. 69).

Крім того, суд на порушення вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд вийшов за межі позовних вимог, заявлених ОСОБА_3, і дав оцінку поважності причин відсутності ОСОБА_4 С в спірній квартирі, посилаючись на ст. 71 ЖК України, в той час, як з цих підстав позов заявлено не було.

Також, суд допустив порушення вимог норм процесуального права, залучивши ОСОБА_5., яка зареєстрована і проживає в спірній квартирі, до участі у справі в якості третьої особи. Суд не врахував, що за позовом, пред'явленим ОСОБА_2, про вселення, зміну договору найму жилого приміщення та реєстрацію дитини, що стосується її права користування разом з малолітньою дитиною спірною квартирою, ОСОБА_5 повинна була бути залучена до участі у справі у якості співвідповідача, оскільки, відповідно до ст. 64 ЖК України, вона, як член сім'ї наймача, користується нарівні з ним усіма правами і несе всі обов'язки, що випливають із договору найму.

Не вирішивши згідно із ст. 33 ЦПК України це питання, міський суд позбавив її прав та обов'язків сторони по справі, що передбачені ст. 31 ЦПК України.

Не звернув уваги суд і на те, що строк довіреності, на підставі якої інтереси ОСОБА_4 в судовому засіданні представляв ОСОБА_11 (а. с. 21), закінчився ще 2 лютого 2008 року і продовжував розгляд справи за участю зазначеного представника.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" про вселення, зміну договору найму жилого приміщення та реєстрацію дитини і задоволенні позову ОСОБА_3 і визнанні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими що втратили право користування жилим приміщенням та стягненні судових витрат скасувати і направити справу на новий розгляд, враховуючи, що вирішення позову ОСОБА_2 безпосередньо стосується прав та обов'язків ОСОБА_5., яка не була залучена до участі у справі у належній якості.

В решті рішення суду не оскаржено.

Керуючись ст.307, п. 4 ч. 1  ст. 311  ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вільногірського міського суду від 20 серпня 2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" про вселення, зміну договору найму жилого приміщення та реєстрацію дитини, задоволенні позову ОСОБА_3 і визнанні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими що втратили право користування жилим приміщенням і стягненні судових витрат; справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.