ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.12.10р.Справа № 41/9-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕКОЛОГІЯ",
м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 148998,61 грн.
Суддя Е.В. Орєшкіна
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.12.10 року
Від відповідача: Іващенко В.В., довіреність б/н від 16.11.10 року
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 132134,80 грн., пені –5157,42 грн., інфляційних витрат –8101,69 грн., 3 % річних –3606,31 грн., всього –149000,22 грн., а також витрат по сплаті державного мита –1490,32 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236 грн. та витрат на оплату послуг адвоката –14800 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт з реконструкції технологічної схеми вузла хімічної промивки установки зворотнього осмосу та поставленого йому обладнання за умовами укладеного між сторонами договору № 1702/19 від 18.08.09 року.
Відповідач позов визнав.
В судовому засіданні, яке відбулося 14.12.10 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРОЕКОЛОГІЯ»та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО РЕСУРСИ» укладений договір № 1702/19 від 18.08.09 року (далі –договір), за умовами якого виконавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання виконати замовнику (відповідачу у справі) реконструкцію технологічної схеми вузла хімічної промивки установки зворотнього осмосу та поставити для її проведення обладнання та замовник, відповідно, зобов’язання їх сплатити.
Згідно п. 5.1 договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця першу передоплату у розмірі 30 % від загальної суми договору до 28.08.09 року, що складає 31723,20 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 5287,20 грн.; другу передоплату у розмірі 20 % від загальної суми договору, що складає 21148,80 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 3524,80 грн. після поставки обладнання на склад замовника (п. 5.2 договору); третю передоплату у розмірі 30 % від загальної суми договору, що складає 31723,20 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 5287,20 грн. - після монтажу обладнання (п. 5.3 договору); четверту передоплату у розмірі 20 % від загальної суми договору, що складає 21148,80 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 3524,80 грн. - на протязі 10 днів після вводу в експлуатацію обладнання та підписання акту виконаних робіт (п. 5.4 договору).
Позивачем виконані роботи з реконструкції технологічної схеми вузла хімічної промивки установки зворотнього осмосу на суму 105744 грн., що підтверджується актом № 2109/24 від 21.09.09 року, в якому зазначений перелік робіт (а.с. 18).
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
За умовами укладеного між сторонами договору відповідач мав здійснити першу передоплату в розмірі 31723,20 грн. в строк до 28.08.09 року; четверту передоплату в розмірі 21148,80 грн. –в строк до 02.10.09 року.
На виконання умов договору 21.08.09 року ним перераховано на розрахунковий рахунок позивача 50000 грн., 13.10.09 року –30000 грн.
Отже, відповідачем допущене прострочення оплати щодо здійснення четвертої передоплати в сумі 2872 грн. тривалістю в 11 днів.
Оскільки строк оплати другої та третьої передоплати сторонами в договорі не конкретизовано, тобто не встановлено, в силу ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.
В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату виконаних робіт позивачем подана претензія б/н від 23.03.10 року, яка надіслана на адресу відповідача 29.03.10 року рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист, засвідченим поштовою печаткою (а.с. 43).
Таким чином, строк другої та третьої передоплати виконаних позивачем робіт у відповідача, з урахуванням часу на перебіг пошти, настав з 01.04.10 року по 07.04.10 року.
У встановлений законом строк відповідач оплату вказаної суми позивачу не здійснив. Докази погашення заборгованості за несплату виконаних позивачем робіт, сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 25744 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов’язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. За період прострочення: жовтень 2009 року –серпень 2010 року нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 1906,23 грн., 3 % річних за період з 02.10.09 року по 30.09.10 року –799,44 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків слід зазначити, що в даному випадку вони мають бути нараховані з суми 52812 грн. за період з квітня по серпень 2010, але у зазначений період, згідно встановленого діючим законодавством індексу інфляції, вони відсутні; щодо вимоги про стягнення 3 % річних, вони мають бути нараховані з суми 2872 грн. за період прострочення з 02.10.09 року по 13.10.09 року та підлягають стягненню в розмірі 2,59 грн. та в розмірі 630,11 грн., які мають бути нараховані з суми 52872 грн. за період з 08.04.10 року по 30.09.10 року.
Пунктом 7.3 договору сторонами узгоджено, що у разі затримки замовником строку оплати, передбаченого пунктом 5 договору, замовник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона сплачується, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Нарахована позивачем сума пені за період з 02.10.09 року по 30.09.10 року становить 5155,81 грн.
Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки суд вважає обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково, в розмірі 4587,53 грн., оскільки позивачем помилково визначений період їх нарахування, про що зазначалося вище.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 19.08.09 року на поставку додаткового обладнання до системи водопостачання к договору № 1702/19 від 18.08.09 року (далі –додаткова угода № 1 від 19.08.09 року) виконавець прийняв на себе зобов’язання за завданням замовника поставити останньому додаткове обладнання до системи водопостачання –мембрану ESPA2+(Hydranautics, США) вартістю 106390,80 грн., та замовник, відповідно, зобов’язання прийняти вказане обладнання та його сплатити в наступному порядку: замовник перераховує передоплату у розмірі 50 % її вартості, що становить 53195,40 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 8865,90 грн. на розрахунковий рахунок виконавця на протязі десяти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди на підставі рахунку, виписаного виконавцем; оплату у розмірі 50 % її вартості, що складає 53195,40 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 8865,90 грн. - на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 10 банківських днів з моменту поставки товару.
На виконання умов додаткової угоди № 1 від 19.08.09 року та на підставі виданої відповідачем своєму представнику довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей № 000443 від 30.10.09 року позивачем за видатковою накладною № ГЭ-0000299 від 05.11.09 року поставлений відповідачу мембраний елемент ЕSРА2+(8040) у кількості 12 штук на загальну суму 106390,80 грн.
Факт отримання обладнання за вказаною накладною відповідачем підтверджений (а.с. 47).
У встановлений додатковою угодою № 1 від 19.08.09 року строк відповідач оплату отриманого від позивача обладнання не здійснив (відповідних доказів ним суду не подано), тому заборгованість в розмірі 106390,80 грн. має бути стягнута з відповідача.
За період прострочення відповідачем грошового зобов’язання по оплаті за отриманий товар: листопад 2009 –серпень 2010 року нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 6195,46 грн., 3 % річних за період з 14.11.09 року по 30.09.10 року - 2806,97 грн.
Зазначені вимоги позивача суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 14800 грн. слід зазначити наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем, в якості підстави для відшкодування понесених витрат на юридичні послуги надано, зокрема, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 366, видане ОСОБА_1, договір № 0110 про надання юридичних послуг від 01.10.10 року, укладений між позивачем та зазначеним адвокатом, квитанції до прибуткового касового ордеру № 31 від 01.10.10, № 32 від 04.10.10 року, згідно з якими позивачем сплачено адвокату ОСОБА_2 14800 грн. в якості оплати послуг за договором № 0110 від 01.10.10 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд вважає, що в даному випадку розмір відшкодування на оплату послуг адвоката є неспіврозмірним, тобто явно завищеним, з огляду на що, вимога позивача щодо покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката по справі підлягають задоволенню частково, в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України решта судових витрат по справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО РЕСУРСИ»- 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогалева,21-А, код ЄДРПОУ 35202094, р/р 26006301014262 в ВАТ «ВТБ Банк»відділення «Київська регіональна дирекція»м. Київ, МФО 321767 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОЕКОЛОГІЯ»- 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського,24, код ЄДРПОУ 25478659, р/р 260022805000 у ВАТ «СЕБ-банк»м. Київ, МФО 300175 заборгованості – 132134,80 грн. (сто тридцять дві тисячі сто тридцять чотири грн. 80 коп.), пені- 4587,53 грн. (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят сім грн. 53 коп.), інфляційних витрат – 6195,46 грн. (шість тисяч сто дев’яносто п’ять грн. 46 коп.), 3 % річних –3439,67 грн. (три тисячі чотириста тридцять дев’ять грн. 67 коп.), витрат по сплаті держмита –1463,57 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят три грн. 57 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –231,75 грн. (двісті тридцять одна грн. 75 коп.) та витрат на оплату послуг адвоката –1000 грн. (одна тисяча грн.).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано - 17.12.10 року