У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

            Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

     Верховного Суду України у складі:

 

головуючого судді	Міщенка С.М.,
суддів	Косарєва В.І., Глоса Л.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 вересня 2006 року  кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої ОСОБА_1 на вирок  Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2004 року, яким

                                    ОСОБА_2,

     ІНФОРМАЦІЯ_1,

      громадянина  України,

      раніше не судимого,

                                       засуджено

 

-    за ст.118 КК України  на  2 роки  позбавлення волі.

 

     Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь  потерпілої ОСОБА_1 -  5 835  грн. на відшкодування  матеріальної шкоди та  3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користьОСОБА_3 - 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. 

     На підставі ст.1 п.”б” Закону України “ Про амністію”  від 12.08.2003р. ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання.

 

    Ухвалою апеляційного суду  Київської області від 29 грудня 2004 року вирок  залишено без зміни.

 

    Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним і  засуджено за те, що він 27.04.2003р.,  знаходячись  у власному будинку на АДРЕСА_1, під час з'ясування обставин конфлікту між  ним іОСОБА_4, та  після нанесення  йому  ОСОБА_5 двох ударів в обличчя, від чого він упав, перебуваючи у стані необхідної оборони та перевищуючи її межі, умисно наніс ОСОБА_5  металевою пластиною удар в груди, спричинивши останньому тілесні ушкодження від яких він помер.

     У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень щодо  ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю висновків суду щодо вчинення засудженим умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони фактичним обставинам справи та неправильним  застосуванням  кримінального закону. Вважає, що дії ОСОБА_2 неправильно кваліфіковано за ст.118 КК України і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 115 КК України. Стверджує, що  розмір стягнутої із засудженого моральної шкоди не відповідає спричиненим їй моральним стражданням. Просить вирок і ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити  на новий судовий розгляд.

 

     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає  з таких підстав.

     Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину.

 

     Висновки суду щодо винуватості  ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, зазначених  у вироку ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, які детально викладені у вироку і  яким суд  дав належну оцінку.

     Кваліфікація дій засудженого  за  ст.118 КК України відповідає встановленим обставинам справи.      

 

     Доводи у скарзі потерпілої про те, що ОСОБА_2  вчинив умисне вбивство не перевищуючи межі необхідної оборони, перевірялись апеляційним судом і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи, про що детально зазначено в ухвалі апеляційного суду.

 

    Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 будучи в обстановці, яка склалася, мав підстави вважати, що дії потерпілого, який спричинив йому легкі тілесні ушкодження є  загрозливими  для  його  життя  і  носили агресивний характер, але через стан душевного хвилювання, викликаного конфліктом, він не усвідомлював помилковість свого припущення щодо загрози своєму життю  і  перевищуючи межі необхідної оборони спричинив ОСОБА_5  удар в груди  металевою пластиною, яка як засіб захисту не відповідала  характеру  і  небезпеці  посягання. 

     Покарання  засудженому призначено відповідно до  вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, які пом'якшують покарання.

 

    Цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди судом вирішено відповідно до вимог закону з наведенням відповідних мотивів.

    Підстав до перегляду  судових рішень, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.

                          Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                                  

                                                  у х в а л и л а:

 

            У задоволенні  касаційної скарги  потерпілої ОСОБА_1 про перегляд  вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2004 року та  ухвали  апеляційного суду  Київської області від 29 грудня 2004 року щодо ОСОБА_2   -   відмовити.

 

                                                        Судді:

 

                                           

 Міщенко С.М.                 Косарєв В.І.                             Глос Л.Ф.