Копія
Справа № 2-а-8546/10/2270
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.
при секретарі Васільєву С.В.
за участі:представника відповідача Сумнєвич Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 < 3-тя особа > до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута в особі Коваль Раїси Володимирівни < 3-тя особа > про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута в особі Коваль Раїси Володимирівни про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії.
На думку позивача, вимога про сплату боргу №Ф-598 від 05.11.2010 року є незаконною, оскільки суперечить Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, а Закон України №2461 від 08.07.2010 року, яким на суб’єктів малого підприємництва покладено обов’язок щодо сплати страхових внесків до пенсійного фонду, суперечить Конституції України та порушує його конституційні права. Вважає, що у відповідності до ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України Закон №2461 може бути запроваджений не раніше 01.01.2011 року, а не з 01.07.2010 року. А відповідно до вимог ч.9 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" зазначений закон вступає в силу з січня 2012 року. У зв'язку із зазначеним, просить на підставі ч.5 ст.9 КАС України направити звернення до Верховного суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності Закону України № 2461 від 08.07.2010 року "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі якого позивачу була виставлена вимога №Ф-598 від 05.11.2010 року про сплату боргу до Пенсійного фонду України, визнати протиправною дію начальника управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута, зобов'язати скасувати та відізвати вимогу відповідача про сплату боргу.
У зв’язку із цим позивач вважає, що нарахування страхових внесків згідно з вищевказаною постановою не має під собою законних підстав, а вимога відповідача про сплату недоїмки зі страхових внесків є незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явилась, в адміністративному позові зазначила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх заперечень вказує, що оскаржувана вимога прийнята відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із змінами внесеними Законом №2461 від 08.07.2010 року та в межах визначених повноважень.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов залишити без задоволення за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа 31.08.2009 року Виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_1 та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, обрала особливі умови оподаткування, а відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону страхувальниками є підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (у тому числі юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах передбаченого законодавством, або по договору ці вільно - правового характеру.
Отже, позивач, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування, підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N 2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону України № 1058-IV).
В силу ч.6 ст. 20 Закону України № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності з ч.6 ст. 20 названого Закону є квартал.
З урахуванням зазначених вище положень Закону позивач зобов'язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV, страхові внески за липень - вересень 2010 року.
За змістом ч.2. ст. 106 Закону України № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Частиною 3 ст. 106 Закону України № 1058-IV визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.
Факт наявності заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 745,86 грн. позивачем не спростований.
Тому, вимога про сплату боргу №Ф-598 від 05.11.2010 року сформована відповідачем правомірно, в межах повноважень, наданих йому Законом України № 1058-IV.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності" як на підставу для звільнення платників єдиного та фіксованого податків від сплати внесків до Пенсійного фонду України, з урахуванням наведеного, та на Закон України "Про систему оподаткування. В силу ч.4 ст.18 Закону України № 1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Статтею 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Відтак, обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку.
Суд відхиляє прохання позивача про звернення суду до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України №2461 від 08.07.2010 року, оскільки позивачем не наведено жодної норми Конституції України, всупереч якої прийнятий зазначений закон. В той же час, суд не має сумнівів щодо відповідності Закону України №2461 від 08.07.2010 року Конституції України, а відтак і приводу для звернення до Верховного Суду України на підставі ч.5 ст.9 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута при винесенні вимоги про сплату боргу №Ф-598 від 05.11.2010 року, діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута в особі Коваль Раїси Володимирівни про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлено 30 грудня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький