Справа № 2а-11710/10/1570

УХВАЛА

          10 грудня 2010 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

             08 грудня 2010 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни в 2009-2010 роках у розмірах., зафіксованих у Постановах Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року та № 299 від 07.04.2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачувалися в 2009-2010 роках відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»- неправомірними та стягнення заборгованості за щорічну одноразову грошову допомогу ветеранам війни за 2009 рік у розмірі 2150 грн. 00 коп. і 2010 рік у розмірі 3150 грн. 00 коп., яка дорівнюється прожитковому мінімуму для непрацездатних і в подальшому проводити розрахунки і виплату щорічної грошової допомоги ветеранам війни, враховуючи щорічну зміну розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача недоплачену щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни в 2009-2010 роках, за 2009 рік у розмірі 2150 грн. 00 коп. і 2010 рік у розмірі 3150 грн. 00 коп. і в подальшому проводити розрахунки і виплату щорічної грошової допомоги ветеранам війни, враховуючи щорічну зміну розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідно, предметом оскарження є правовідносини, пов’язані із здійсненням соціальних виплат з допомоги ветеранам війни, що підпадає під дію п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України.

З огляду на зазначене, спірні правовідносини виникли у сфері одержання соціальних виплат.

В Рішенні Конституційного суду України від 9 вересня №19-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пункту 2 розділу I Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами” від 18.02.2010р. №1691 щодо виключення пункту 3 з частини першої статті 18 КАС України, пункту 2 розділу II "Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства" та пункт 2 частини першої статті 15 ЦПК України в редакції Закону N 1691 про підсудність судам цивільної юрисдикції всіх справ, пов'язаних із соціальними виплатами, суперечать частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 125 Конституції України, тобто є неконституційними.

Згідно до ч. 2  ст.  4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори,  крім спорів,  для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

           Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи зазначених правових норм, суд дійшов висновку, що дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.   

Повернення позовної заяви, згідно з вимогами частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду (у даному випадку до відповідного місцевого загального суду, як адміністративного суду) в порядку, встановленому законом.   

Керуючись статтями 18, 19, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-   

У Х В А Л И В:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

           Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                         О.М. Соколенко