Справа  № 2–242 / 11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                11  січня  2011  року.                                                                       м.  Суми.

            Зарічний  районний суд  м.  Суми  у  складі :  головуючого – судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                          при  секретарі –  Москаленко  Т.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну  справу  за  позовною  заявою ОСОБА_1  до  Відкритого  акціонерного  товариства  комерційний  банк  « Надра  «   про  стягнення  грошових  коштів,  

В С Т А Н О В И В :

    позивач  свої  уточнені  вимоги  ( а.с.  21 ) мотивує  тим,  що він  уклав  з  відповідачем  договір  банківського  вкладу,  однак  після  закінчення  строку  дії  договору  відповідач  відмовляється  повернути  внесені  кошти  та  нараховані  відсотки  в  повному  обсязі. Зазначаючи,  що  вимоги  про  повернення  вкладу тривалий  час  залишені  без  задоволення,  посилаючись  на  порушення його прав, вимог  Цивільного кодексу України, Закону України             „ Про захист прав споживачів ”, позивач  просить  ухвалити  рішення  про  стягнення  на  його  користь  сум  вкладу  та  нарахованих  на  нього  відсотків, 3 % річних від простроченої суми,  пені,  а  також  збитки  від  інфляції.

    Представник  відповідача в  судовому  засіданні  позов  визнав  в  частині  стягнення  неповернутих  сум  вкладу. Зазначає, що на задоволення вимог кредиторів банку було  протягом  2009-2010  років  введено  мораторій,  тому  3 % річних від простроченої суми  з  відповідача  не можуть  бути  стягнуті.  Окрім  того, вимоги  про  стягнення  відсотків  після  закінчення  строку  депозиту,  пені  та  інфляційних збитків  відповідач  вважає  такими,  що  не  ґрунтуються  на  договорі  та  законі.  

    Суд,  заслухавши  пояснення  сторін, дослідивши  письмові  докази  по  справі,  вважає,  що  заявлені  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню,  виходячи  з  наступного :  згідно  зі  ст.ст.  10-11  та  60  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Суд  розглядає  цивільні  справи  в  межах  заявлених  вимог і  на  підставі  наданих сторонами  доказів.

    Статтями  509  та  526 ЦК України   передбачено,  що зобов”язання  повинні  виконуватися  належним чином  і  в  установлений  строк  відповідно до  вказівок  закону,  акту  планування,  договору,  а  при  відсутності  таких вказівок -  відповідно  до  вимог,  що  звичайно  ставляться,  одностороння  відмова  від  виконання  зобов”язань  не  допускається.

Судом  встановлено,  що між  сторонами  було  укладено  17.02.2009  року  договір  банківського  вкладу,  строк  дії  якого сплив ( а.с.  4-5 ).    

    Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( стаття 633 цього Кодексу ), на який розповсюджується дія Закону України « Про захист прав споживачів ».  

Після  закінчення  строку  вкладів,  позивачу  частково  проводились  виплати  лише  нарахованих  відсотків,  що  ним  не  заперечується.  

Таким  чином,  по  справі  беззаперечно  доведено,  що  відповідач  свої  зобов»язання  перед  вкладником ( позивачем )  в  повному  обсязі  не  виконав ( а.с.  7 ). На  час  ухвалення  рішення  суду,  відповідно  до  умов  укладеного  між  сторонами  договору,  заборгованість  відповідача  становить  3865  доларів   США вкладу.  В  цій  частині  вимоги  позивача  про  стягнення  суми  вкладу  підлягають  задоволенню.  

Між  тим,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги  про  стягнення  відсотків  після  закінчення  терміну  дії  договору  не  підлягають  задоволенню  з  тих  підстав,  що укладений  між  сторонами  договір  є  строковим  та  передбачає  нарахування  та  виплату  відсотків  лише  до  17.02.2010  року ( пункти  2.2,  3.4.4  та  4.2  договору ).

Також  не   ґрунтуються  на  договорі  та  законі і  вимоги  про  стягнення  пені.  Вона,  зокрема,  не  була  передбачена  сторонами  при  укладанні  договору.

    Стаття 625 ЦК України передбачає,  що  боржник,  в  разі  прострочення  грошового  збов”язання, зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Такий  обов”язок  боржника  настає  незалежно  від  наявності  його  вини  у  невиконанні  зобов”язання.  

    Також  суд  враховує  і  те,  що  в  разі, якщо валютою зобов'язання є  іноземна  валюта  урахування передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України при простроченні грошових зобов'язань індексу інфляції  не  провадиться, оскільки за характером свого призначення він стосується лише  зобов”язань, валютою яких є гривня. Таким  чином,  вимоги  позивача  про  стягнення  інфляційних  збитків є  необгрунтованими.

    Між  тим,  підлягають  стягненню  підлягають  3 % річних від простроченої суми                      ( в  межах  заявлених  позивачем  вимог – за  250  днів,  з 18.02.2010  року  по  25.10.2010  року  включно ),  що  становить  79,42  долара  США.  При  цьому  суд  виходить з  того,  що  зобов»зання  перед  позивачем  у  банку  виникли  вже  після  запровадження  мораторію.  Окрім  того,  відсотки  річних  за ч. 2 ст. 625 ЦК України є  самостійним  видом  цивільно-правової  відповідальності  за  порушення  умов  договору  і  дія  мораторію  на  них  не  поширюється.

На  підставі  ст.  88  ЦПК  України  з  відповідача  на  користь  заявника  належить  стягнути 120  гривень  00  копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення  та  на  користь держави  313  гривень  98  копійок судового збору.

    Керуючись  ст.ст. 23, 321, 526, 530, 625,  1058-1061  ЦК України,  ст.ст.  10-11, 57-60, 88, 212-215  ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В :

            Позовні  вимоги ОСОБА_1  з адовольнити  частково.

Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства  комерційний  банк  « Надра  «     на  користь   ОСОБА_1   3865  доларів  00  центів  США вкладу,  3%  річних  в  сумі   79  доларів  42  цента  США ,  а  також  120  гривень  00  копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи.

В  задоволенні  решти  позовних  вимог   ОСОБА_1   відмовити  за  необгрунтованістю.

Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства  комерційний  банк  « Надра  «  на  користь держави  313  гривень  98  копійок судового збору.

Особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення  апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

    СУДДЯ                                                                                       В.Б.  БОЙКО