Справа   № 22-ц- 28597 /2010 р.                                                                         Головуючий 1 інстанції: Іванова І.В.

Категорія: договірні                                                                                  Доповідач:  Івах А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    16 грудня 2010 року   судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

                                   Головуючого – Пшенічної Л.В.,

                                   суддів:               Івах А.П., Борової С.А.,

                                   при секретарі – Варюшичевій А.С.,                      

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 березня 2010 року по справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

                                                      в с т а н о в и л а:

         У травні 2008 року ОСОБА_2 – спадкоємець після смерті відповідача ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 1990 року, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.

         В заяві як на підставу перегляду рішення вказував на те, що під час розгляду справи не було залучено до участі у справі державного нотаріуса п’ятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 у якості третьої особи. Таким чином, викликав сумніви той факт, що заповіт від 26 листопада 1987 року, який було підписано ОСОБА_7 досліджувався судом при ухваленні рішення та суду було відомо про нотаріуса, який посвідчив цей заповіт.

         Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 березня 2010 року ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами вказаного судового рішення – відмовлено.  

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановивши нову ухвалу, якою рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 1990 року скасувати у зв’язку з нововиявленими обставинами.

         Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні письмові матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

         Підставою перегляду судових рішень у порядку, передбаченому 4 главою Розділу V ЦПК України, можуть бути лише обставини, викладені у ст. 361 цього Кодексу.

         Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року №1 «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

         Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які не могли бути встановлені при виконанні вимог ст. 15 ЦПК України.

         Таким чином, згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України для перегляду рішення необхідно виявлення істотних для справи обставин, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

         Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд прийняв до уваги, що останній є спадкоємцем після смерті відповідача у справі ОСОБА_4 та дійшов правильного і обґрунтованого висновку щодо обставин, на які вказує заявник, а саме, що заповіт від 26 листопада 1987 року, посвідчений нотаріусом п’ятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та висновок посмертної судово-психіатричної експертизи від 14 вересня 1990 року не є нововиявленими, оскільки на момент вирішення спору вони вже існували і відповідачу ОСОБА_4 про них було відомо, судом їм надавалася належна оцінка при ухваленні рішення від 30 листопада 1990 року.

         Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що до участі у справі як третю особу не було залучено державного нотаріуса п’ятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, а також ОСОБА_8, яка підписала заповіт замість ОСОБА_7, також не є нововиявленими обставинами.    

         Як передбачається п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.  

         Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

         Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 березня 2010 року залишити без зміни.  

         Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -    

      Судді: